Вулиця Комаринця

Вулиця Комаринця — вулиця у Франківському районі міста Львова^[3][4], у місцевості Вулька. Пролягає від вулиці Героїв Майдану углиб забудови, де завершується глухим кутом^[5].

Вулиця Комаринця Львів
Місцевість	Вулька
Район	Франківський
Назва на честь	Теофіла Комаринця
Колишні назви
Дилевських, Бахштрассе, Дилевських, Мініна
польського періоду (польською)	Dylewskich
радянського періоду (українською)	Мініна
Загальні відомості
Протяжність	100 м
Координати початку	49°49′35.9″ пн. ш. 24°01′04.3″ сх. д.
Координати кінця	49°49′30.9″ пн. ш. 24°01′00.1″ сх. д.
поштові індекси	79026[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 2а[2]
Навчальні заклади	Львівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 50 імені Антона Макаренка
Медичні заклади	Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки
Поштові відділення	ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Парки	Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2671980
Мапа

Історія

Вулиця виникла на початку XX століття, у 1912 році отримала назву вулиця Дилевських, на честь родини, яка володіла навколишніми землями^[6]. Під час німецької окупації, з жовтня 1941 року по липень 1944 року мала назву Бахштрассе, на честь німецького композитора Йоганна Себастіана Баха^[7]. Після війни довоєнну назву відновили^[8], а за радянських часів, у 1950 році вулицю перейменували на вулицю Мініна, на честь Кузьми Мініна, одного з організаторів та керівників народного ополчення (разом з Дмитром Пожарським) у 1611—1612 роках^[9]. Сучасну назву вулиця отримала 1993 року, на пошану українського літературознавця Теофіла Комаринця^[10][11].

Забудова

До вулиці приписані лише два будинки. У першій третині XX століття на цій та сусідній вулицях розміщувався комплекс Міських будинків сиріт.

Триповерхова будівля під № 2 зведена у 1928 році. Тут ще по війні містився один з корпусів інтернату. 2 вересня 1952 року тут відкрилася середня школа № 50 з російською мовою викладання. Рішенням виконкому ЛМР № 1051 від 4 вересня 1957 року школі присвоєне ім'я радянського педагога, одного із засновників системи колективного дитячо-підліткового виховання А. С. Макаренка. 1964 року відкрито другий корпус, в якому розмістилася початкова школа^[12]. Нині — Львівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 50 імені Антона Макаренка.

Сусідня двоповерхова будівля під № 2а зведена у 1913—1914 роках за проєктом архітектора Кароля Добжицького. Від 1945 року в будівлі містився «Обласний будинок дитини у Львові», від травня 1947 року — Міський дитячий будинок № 1, у березні 1988 року перепрофільований у Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки^[13].