Вулиця Крип'якевича (Львів)

Вулиця Крип'якевича — вулиця у Личаківському районі міста Львова^[6][7], в місцевості Личаків. Сполучає вулицю Піскову з вулицями Ніжинською та Іллі Ріпина. Ще одна невеличка ділянка вулиці Крип'якевича прямує у бік Цісарського лісу або ж Кайзервальду^[8].

Вулиця Крип'якевича Львів
Вулиця Крип'якевича у Львові Вулиця Крип'якевича у Львові
Місцевість	Личаків
Район	Личаківський
Назва на честь	Івана Крип'якевича
Колишні назви
Піскова бічна, Яна Ґалля, Колгоспна
польського періоду (польською)	Piaskowa boczna, Jana Galla
радянського періоду (українською)	Колгоспна
Загальні відомості
Протяжність	320 м.
поштові індекси	79014[1]
Транспорт
Рух	двоосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—7, 2а, 5а, 5б, 5в, 9, 10—17, 16а, 16в, 19, 21, 23, 25[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 4, 9, 12, 14, 15[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1]
Забудова	конструктивізм 1920—1930-х років[4], постсецесія, функціоналізм[5]
Парки	Знесіння
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Крип'якевича.

Історія

Вулицю прокладено у 1920-х роках і 1927 року отримала назву — Піскова бічна. У 1936 році вулицю перейменували на згадку про польського композитора Яна Кароля Ґалля. За радянських часів, у 1950—1991 роках, вулиця мала назву Колгоспна. 1991 року вулиця отримала сучасну назву — Івана Крип'якевича, на честь українського історика, академіка АН УРСР, професора Львівського державного університету імені Івана Франка Івана Крип'якевича^[9], який мешкав неподалік, у будинку на вулиці Острозького, 7^[10].

Забудова

Вулиця Івана Крип'якевича забудована дво-, три- та чотириповерховими будинками в стилях конструктивізму 1920—1930-х років^[4], постсецесії 1910-х років, функціоналізму 1920-х років. Також присутня сучасна забудова кінця 1990-х—початку 2000-х років^[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення^[3].

№ 1 — чотириповерхова кам'яниця, збудована у 1910-х роках у стилі постсецесії^[5].

№ 3 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1920-х роках у стилі функціоналізму^[5].

№ 4 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2648-м^[3].

№ 7 — вілла. Права частина будинку була перебудована за проєктом архітектора Юрія Криворучка у 2005 році, про що свідчить дата на флюгері. У необароковому фронтоні будинку вміщено барельєф Архістратига Михаїла роботи скульптора Ярослава Мотики. Власником будинку був відомий лікар стоматолог-ортопед, один з перших провідних спеціалістів імплантологів України Ґерета Орест Володимирович (1943—2006)^[5].

№ 9 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2649-м^[3]. У 2019 році в межах проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) проведено реставрацію дерев'яної брами у будинку^[11].

№ 12 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2650-м^[3].

№ 14 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2651-м^[3].

№ 15 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2652-м^[3].

№ 16 — п'ятиповерховий двосекційний житловий будинок, споруджений у 1999 році за проєктом ТзОВ «Арніка»^[5].

№ 16а — двоповерховий офісний будинок^[4] завершений півкруглим розкріпованим фронтоном, зведений корпорацією «Карпатбуд» у 2000 році^[12].

№ 16в — триповерховий житловий будинок, споруджений у симбіозі стилів хай-тек та «євроремонт»^[5].

• Світлини вуличної забудови
• 
  Будинок № 3
• 
  Будинок № 4
• 
  Будинок № 9
• 
  Будинок № 12
• 
  Будинок № 14
• 
  Будинок № 15