Вулиця Мьодова (Варшава)

Вулиця Медова (пол. Ulica Miodowa) — вулиця в середмісті Варшави.

Вулиця Мьодова  Польща
Населений пункт	Варшава Середмістя
Загальні відомості
Протяжність	600 ± 1 м
Координати	52°14′51″ пн. ш. 21°00′33″ сх. д.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑336074 ·R (Варшава, Середмістя)
Мапа
Вулиця Мьодова у Вікісховищі

Історія

Початки вулиці Медової, як дороги, що з'єднує два важливі шляхи — вулицю Сенаторську та вулицю Довгу, сягають XV століття. Спочатку вона мала назву Поперечна (Przeczna).

У XVI столітті тут оселилися пекарі з Торуня, що відображено в сучасній назві вулиці^[1]. Її також називали Медівна, Медівнича і Медівниковська, а за часів Варшавського князівства — вулиця Наполеона. Остаточно оформилася в XVII столітті як вулиця палаців аристократії .

3 листопада 1771 року на вулиці Медовій біля вулиці Козячої група барських конфедератів викрала короля Станіслава Августа Понятовського^[2].

У 1829 році тротуари вулиці вперше заасфальтували^[3]. Асфальт власним коштом уклав Едвард Клопман^[4]. Однак це була невдала спроба^[4].

Спочатку вул. Медова не була пов'язана з Краківським Передмістям^[5]. З'єднання цих двох вулиць (відкриття для руху транспорту) відбулося у 1888 році^[6], після знесення чотирьох будинків у 1886—1887 роках (включно з Двором під Зіркою)^[7]. Нову ділянку вулиці назвали вул. Ново-Мьодова^[6]. У 1908 році вулицею вперше проїхали електричні трамваї^[8].

15 серпня 1944 року під час Варшавського повстання був збитий німцями і впав на вулиці біля будинку № 22 літак Liberator KG-836 31-го дивізіону South African Air Force^[9][10], який перевозив допомогу повстанцям. Усі канадські члени екіпажу загинули. Про цю подію нагадує пам'ятна дошка, відкрита у 1994 році на фасаді будинку^[10].

Під фрагментом південної ділянки вулиці прокладено тунель траси W-Y^[11].

У 1965 році вулиця Медова як міська забудова була повністю внесена до реєстру пам'яток^[12].

У 2018 році вулицю відбудували, між іншим на тротуари поклали гранітні плити, асфальтове покриття замінили на гранітні блоки, а ліхтарні стовпи замінили копіями варшавських «пасторалів» 1904 року^[13].

Пам'ятки

Бернардо Беллотто, Вулиця Медова у Варшаві, 1777

Зиґмунт Фоґель, Вулиця Медова у Варшаві, 1795

Вулиця Медова у Варшаві, 1908

• Кам'яниця Реслера та Гуртіга (вул. Краківське передмістя, 79)
• Палац Малаховських (вул. Сенаторська, 11)
• Палац примаса (№ 13/15)
• Палац Краківських єпископів (№ 5)
• Палац Браницьких (№ 6)
• Палац Шанявських (№ 8)
• Палац Млодзейовського (№ 10)
• Церква Преображення Господнього і монастир отців капуцинів (№ 13)
• Палац Ходкевичів (№ 14)
• Палац Паців-Радзивіллів (№ 15)
• Церква і монастир Успіння Пресвятої Богородиці отців василіян (№ 16)
• Палац Борхів (Будинок варшавських архієпископів) (№ 17/19)
• Будинок лютеранського центру (№ 21)
• Театральна академія імені Александра Зельверовича і театр «Колеґіум Нобіліум» (№ 22/24)
• Костел Матері Божої Королеви Корони Польської та монастир отців піярів (№ 26)