Оборонна вулиця (Луганськ)

Ву́лиця Оборо́нна (офіційно Оборонная) — одна з головних вулиць Луганська. Нумерація будинків починається від вул. Радянської. Закінчується біля Гострої Могили.

Вулиця Оборонна (Оборонная) Луганськ
Район	Ленінський район
Назва на честь	Оборони Луганська у 1919 році
Загальні відомості
Протяжність	9 100 м
Координати початку	48°34′7.14″ пн. ш. 39°18′55.00″ сх. д.
Координати кінця	48°31′18.81″ пн. ш. 39°21′31.68″ сх. д.
Транспорт
Трамваї	6, 10, 13, 15
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	Луганська митниця
Навчальні заклади	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклади культури	Український музично-драматичний театр
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Оборонна вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Оборонна.

Історичний огляд

Біля педінституту. 1960-ті

МЖК (молодіжний житловий комплекс)

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Український музично-драматичний театр

Борцям за комунізм

Стадіон «Авангард»

водоканал

У 1919 році луганці витримали оборону Луганська під тиском білогвардійців. Події Громадянської війни радянська влада увічнила у топоніміці міста: квартал 50-річчя оборони Луганська, площа Оборони, а також вул. Оборонна.^[1]

Завдяки розповіді радянського письменника Тараса Рибаса народилась одна з найвідоміших місцевих легенд радянської доби про «живий ланцюг» людей, які передавали снаряди з патронного заводу до Гострої Могили. Ця відстань становить понад 9 км. Тобто, щоб утворити такий ланцюг потрібно понад 4,5 тис. осіб. Тим не менше, вулиця, якою пролягала дорога до Гострої Могили, місця запеклих боїв з денікінцями, була названа Оборонною.

У 1924 році місто за проявлений героїзм у Громадянській війні було нагороджено орденом Червоного Прапора.^[2]

Забудова вулиці почалась у 1920-х роки. У 1929 році свої двері відчинив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. У 1930-х роках з'явився палац культури (тепер Український музично-драматичний театр).

Опис

На вулиці знаходяться:

• завод «Луганські акумулятори»
• міськводоканал
• луганська митниця
• Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
• Професійне кулінарне училище
• Будівельне училище
• Луганське обласне управління фізичного виховання та спорту
• басейн «Юність»
• міський автовокзал (1977 рік)
• Український музично-драматичний театр
• стадіон «Авангард», відкритий у березні 1951 році
• кінотеатр «Україна»
• торговельні центри
• автосалони
• Меблева фабрика
• магазин-склад «Спорттовари»
• оптовий ринок (на місці колишнього таксопарку)
• готель «Турист»

Пам'ятники

У 1961 року біля будівлі інституту УкрНДІгідровугілля був відкритий пам'ятник на честь шахтарів гідромоніторшиків. На постаменті стоїть фігура гірняка у робочому костюмі з гідромонітором у руках. Скульптори — В. Мухін, М. Можаєв, П. Кізієв.

У 1967 році був установлений пам'ятник Ф. Дзержинському (скульптори В. Федченко і М. Бунін, архітектор Б. Челомбитько). Згодом у сквері поставлений пам'ятник загиблим прикордонникам.

На міському цвинтарі з 1975 року знаходиться Братська могила радянських воїнів, загиблих під час визволення Ворошиловграда у лютому 1943 року.^[3]

У районі автовокзала установлений пам'ятник воїнам-визволителям.

Біля українського театру височіє стела з тавтологічним надписом: «Борцям за комунізм, що боротьбу пізнали».

Трамвайна лінія

Докладніше: Луганський трамвай

6 листопада 1935 року вулицею пустили трамвай № 5.

У 1937 року введено нову лінію до Гострої Могили. Лінія частково використала залізничну гілку до авіашколи. Окремою від неї трамвайна лінія стала уже наступного року. Пущений трамвай № 9.

4 листопада 1953 року продовжена лінія маршрутів № 5 і № 6 до Меблевої фабрики.

4 листопада 1965 року до автовокзалу пущений маршрут № 13.

8 травня 1973 року від автовокзалу пустили трамвай № 8.

Тепер вулицею Оборонною курсують маршрути № 6, № 10, № 13 і № 15.