Вулиця Олександра Мишуги (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Олександра Мишуги.

Ву́лиця Мишуги — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевості Новий Львів, що є уявним продовження вулиці Героїв Крут. З вулицями Героїв Крут та Тернопільською утворюють перехрестя. Прилучаються вулиці Литовська, Запорізька, Тиверська та Херсонська.

Вулиця Мишуги Львів
Місцевість	Новий Львів
Район	Сихівський
Назва на честь	оперного співака Олександра Мишуги
Колишні назви
Поморська, Кляйнпоммерґассе, Поморська, Великановича
польського періоду (польською)	Pomorska
радянського періоду (українською)	Поморська, Великановича
радянського періоду (російською)	Поморская, Великановича
Загальні відомості
Протяжність	873 м
Координати початку	49°49′05.32″ пн. ш. 24°01′55.75″ сх. д.
Координати кінця	49°48′56.14″ пн. ш. 24°02′18.33″ сх. д.
поштові індекси	79034[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—58[2]
Пам'ятники	Юрію Великановичу (демонтований 2017 року)
Храми	церква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Державні установи	ПАТ «Укрнафтохімпроект»
Навчальні заклади	початкова школа HBK «Школа-садок „Софія“»
Заклади культури	бібліотека-філія № 36 ЦБС для дітей
Поштові відділення	ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1]
Забудова	одно- і двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п'ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х, дев'ятиповерхова 1970-х, нова забудова 1990-х років
Парки	Залізна Вода
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Назва

Від 1933 року — вулиця Поморська. Під час німецької окупації — вулиця Кляйнпоммерґассе (від 1943 року), а у липні 1944 року повернено передвоєнну назву. 1977 року перейменована на вулицю Великановича, на честь учасника Громадянської війни в Іспанії, бійця української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуніста-інтернаціоналіста Юрія Великановича^[3]. Від 1993 року — вулиця Мишуги, названа на честь українського оперного співака Олександра Мишуги^[4].

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Олександра Мишуги присутні одно- і двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п'ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х, дев'ятиповерхова 1970-х та нова забудова 1990-х років^[5].

Будинки

№ 1 — за радянських часів на першому поверсі дев'ятиповерхівки містився магазин «Продтовари».

№ 3 — в будинку від часів СРСР містилася Львівська міська бібліотека № 36, нині за цією адресою знаходиться бібліотека-філія № 36 ЦБС для дітей^[6].

№ 5 — від радянських часів на першому поверсі будинку міститься магазин «Продукти».

№ 13 — в будинку міститься офіс львівської філії ПАТ «Укрнафтохімпроект»^[7].

№ 13а — в будинку у 1995—1997 роках містився дошкільний навчальний заклад № 173^[8][9]. Від 1997 року приміщення колишнього дитячого садка займає початкова школа HBK «Школа-садок „Софія“»^[10]. У 2009 році на базі початкової школи було відкрито дві дошкільні групи^[11]. Нині в цьому приміщенні також навчаються учні початкових класів цього НВК, а учні середніх та старших класів — навчаються в приміщенні HBK «Школа-садок „Софія“», що на вул. Героїв Крут, 27^[12].

№ 36 — вілла споруджена у 1937—1938 роках за проєктом архітектора Тадеуша Пісевича^[13].

№ 40 — церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, збудована у 2006—2014 роках на розі з вулицею Запорізькою^[14][15]. Підпорядкована ПЦУ^[16].

№ 45 — двоповерховий особняк із підвалом та додатковою кімнатою на горищі, збудований у 1934—1935 роках за індивідуальним проєктом, який розробив для себе інженер-архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський, на той час — старший асистент Львівської політехніки^[17]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № № 2717-м^[18]. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою^[19].

№ 58 — у липні 1946 року Львівський міськвиконком надав цей будинок в користування ректору Львівського державного університету імені І. Франка Івану Бєлякевичу. Він отримав двоповерховий будинок загальною площею 160 м², що складався з семи кімнат та присадибної ділянки. Через цей щирий «подарунок» Львівський університет змушений був відмовитися на користь помешкання І. Бєлякевича від десяти інших приватних будинків, наданих міською владою для професорсько-викладацького складу вишу^[20].

• Світлини вуличної забудови
• 
  Будинок № 11
• 
  Будинок № 16
• 
  Будинок № 22
• 
  Будинок № 24
• 
  Будинок № 34
• 
  Будинок № 36
• 
  Будинок № 38
• 
  Будинок № 40
• 
  Будинок № 43
• 
  Будинок № 45
• 
  Будинок № 54
• 
  Будинок № 56
• 
  Будинок № 58

Пам'ятники

У 1982 році при вході до парку «Залізна Вода» з боку сучасної вулиці Мишуги було встановлено пам'ятник учасникові Громадянської війни в Іспанії, бійцеві української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуністу-інтернаціоналісту Юрієві Великановичу, роботи скульптора Теодозії Бриж та архітектора Лідії Лєсової.

У 2010 році пам'ятник було пошкоджено невідомими особами — відпиляно голову бронзового пам'ятника, але невдовзі його було відреставровано^[21]. У ніч на 2 грудня 2017 року націоналістичною організацією С14 у Львові було повалено пам'ятник Великановичу, а на постаменті написано червоною фарбою: «Комуняку геть»^[22].