Вулиця Скорини (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Скорини.

Ву́лиця Ско́рини — вулиця у Сихівському районі міста Львова^[4][5], в місцевості Боднарівка. Сполучає вулиці Боднарську та Демнянську. Прилучається вулиця Гашека^[6][7].

Вулиця Скорини Львів
Місцевість	Боднарівка
Район	Сихівський
Назва на честь	Франциска Скорини
Колишні назви
Федоренка
радянського періоду (українською)	Федоренка
Загальні відомості
Протяжність	470 м
Координати початку	49°47′55.7″ пн. ш. 24°01′11.8″ сх. д.
Координати кінця	49°47′55.2″ пн. ш. 24°01′34.6″ сх. д.
поштові індекси	79058[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 6—44[2]
Державні установи	Львівська виправна колонія № 48
Навчальні заклади	Львівська середня загальноосвітня школа № 86
Поштові відділення	ВПЗ № 58 (вул. Скорини, 44)[1]
Забудова	барачна, п'яти- та дев'ятиповерхова[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2277464
Мапа

Історія

Вулиця виникла, ймовірно, у 1950-х роках. 1958 року отримала офіційну назву вулиця Федоренка, на честь радянського льотчика Василя Федоренка^[3] (за іншими даними — на честь радянського військового діяча, маршала бронетанкових військ Якова Федоренка^[8]). Сучасна назва — з 1992 року, на честь білоруського першодрукаря, просвітника та одного із засновників кириличного книгодрукування Франциска Скорини^[3][9][10].

Забудова

Забудова вулиці Скорини почалася у 1950-х роках, першими постали типові дво- та триповерхові будинки барачного типу. У 1960-х—1970-х роках на вулиці з'явилося кілька п'ятиповерхівок, у 1980-х роках наприкінці вулиці постав дев'ятиповерховий багатоквартирний будинок^[3].

Житлова забудова вулиці розташована лише з парного боку. Весь непарний бік вулиці зайнятий будівлями колишньої Львівської виправної колонії № 48.

Будинки

№ 34 — будівля Львівської середньої загальноосвітньої школи № 86 I—III ступенів урочисто відкрита 1 вересня 1984 року. Першим директором школи був Добрянський Олександр Михайлович^[11]. 1 лютого 2024 року, на фасаді школи відкрили п'ять меморіальних таблиць пам'яті загиблих львів'ян, які загинули у російсько-українській війні. Іваночко Андрій, Захарко Ігор, Діанов Валерій, Якимов Владислав та Малаховський Павло свого часу навчалися у цій школі^[12].

№ 44 — десятиповерховий житловий будинок. На першому поверсі містяться міське відділення поштового зв'язку № 58^[1] та магазин самообслуговування торгової мережі «Близенько».