Учитель Церкви

Учитель Церкви (лат. doctor ecclesiae) — почесне звання, що дається з 1298 року католицькою церквою заслуженим богословам. Найголовнішим із них («князем філософів») уважається Тома Аквінський. У цей час загальна кількість Учителів церкви, шанованих на Заході, становить 36, зокрема — чотири жінки:

Учителів церкви прийнято зображувати із книгами в руках (на зображенні — Ісидор Севільський).

Отці Церкви

Докладніше: Отці Церкви

• Римські отці церкви, визнані 1298 року:
  • Амвросій Медіоланський,
  • Єронім Стридонський (345—420),
  • Августин Блаженний (Doctor Gratiae)
  • Григорій I (папа у 590—604);
• Грецькі отці церкви, визнані 1568 року:
  • Афанасій Олександрійський (296—373),
  • Василій Великий,
  • Григорій Богослов,
  • Іван Золотоустий.

Інші вчителі церкви

• Альберт Великий (Doctor Universalis),
• Альфонс Ліґуорі (1696—1787),
• Ансельм Кентерберійський (Doctor Magnificus),
• Антоній Падуанський,
• Беда Преподобний,
• Бернард Клервоський (Doctor Mellifluus),
• Бонавентура (Doctor Seraphicus),
• Кирило Александрійський (Doctor Incarnationis),
• Кирило Єрусалимський (315—386),
• Єфрем Сирин,
• Франциск Салезький,
• Іларій Піктавійський,
• Ісидор Севільський,
• Іван Дамаскин,
• Іван від Хреста,
• Лаврентій Бріндізький,
• Лев Великий (папа у 440—461),
• Петро Канізій,
• Петро Хрисолог,
• Петро Даміані,
• Роберто Беларміно,
• Тома Аквінський (Doctor Angelicus),
• Тереза Авільська,
• Катерина Сієнська,
• Тереза Лізьєська,
• Григор Нарекаці^[1][2],
• Гільдеґарда Бінгенська,
• Йоан Авільський.

У 1970 році папа Павло VI уперше присвоїв цей титул жінкам — Катерині Сієнській і Терезі Авільській.

У 1997 році папа Іван Павло II проголосив Учителем церкви Терезу Лізьєську.

2012 року папа Бенедикт XVI проголосив Учителем церкви Гільдеґарду Бінгенську (1098-1179) та Йоана Авільського (1499-1569).

В лютому 2015 года папа Франциск проголосив Григору Нарекаці (~951—1003) звання «Учитель Церкви»^[3].

21 січня 2022 года звання «Учитель Церкви» було присвоєно святому Іринею Ліонскому (бл. 130-160 — бл. 200-205).^[4]

Див. також

• Князь Церкви
• Патристика (розділ теології) — сукупність вчень Отців Церкви та авторитетних церковних письменників I-VIII століть
• Патрологія — наука про патристику, вивчає твори Отців Церкви класичного періоду (включає також відповідні філологічні, джерелознавчі, текстологічні, історичні аспекти)