Вєрник Еміль Григорович

Еміль Григорович Вєрник (нар. 4 вересня 1924, Одеса, Українська СРР, СРСР — пом. 10 квітня 2021, Москва, Росія)- головний режисер літературно-драматичного мовлення Всесоюзного радіо (1969—2002), народний артист Російської Федерації (1999).

Вєрник Еміль Григорович
Ім'я при народженні	рос. Эмиль Григорьевич Верник
Народився	4 вересня 1924(1924-09-04)  Одеса, Українська СРР, СРСР
Помер	10 квітня 2021(2021-04-10) (96 років)  Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, режисер, театральний режисер, радіоведучий, director of radio drama
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Знання мов	російська[1]
Роки активності	1947 — 2021
Діти	Вєрник Ігор Емільович і Vadim Vernikd
Нагороди	Q126918344?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 4 вересня 1924 року в Одесі. Через п'ять років вся сім'я переїхала до Харкова. У червні 1941 року, після закінчення школи, успішно склав іспити до Українського театрального інституту.

У вересні 1941 року, коли нацистські війська стали підходити до Харкова, сім'я евакуювалася до Казахстану, де Вєрник працював у свинорадгоспі, організував при місцевому клубі драмгурток. Під час війни Український театральний інститут перебував в евакуації в Саратові, куди за своєю ініціативою вирушив Еміль Григорович. У Саратові на той час перебував Московський ГІТІС, який був об'єднаний з Українським інститутом на правах українського відділення. Студенти інституту брали участь у виставах Саратовського театру опери та балету. Так у виставі «Пікова дама» з'явилися студенти ГІТІСу — Еміль Вєрник, Микола Богатирьов і Сергій Глазирін.

В 1946 році Вєрник закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського.

З 1947 по 1958 рік — актор і режисер театру «Московські літературні читання». З 1958 року став працювати як режисер на Всесоюзному радіо (його наставником був режисер Віктор Гейман), а з 1969 по 2002 рік був головним режисером літературно-драматичного мовлення. Під його керівництвом було здійснено понад 200 радіопостановок.

З 1970 року проводив двомовні літературні вечори за участю радянських і зарубіжних артистів.

Викладав на кафедрі майстерності актора Школи-студії МХАТ (доцент Школи-студії МХТ імені Чехова), професор Інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення. Член Спілки театральних діячів.

Хвороба і смерть

Помер 10 квітня 2021 року на 97-у році життя від зупинки серця в Першій міській лікарні Москви, куди був госпіталізований напередодні^[2][3][4]. Церемонія прощання пройшла 13 квітня 2021 року в портретному фойє МХТ ім. А. П. Чехова^[5][6][7]. Похований на Востряковському кладовищі (центральна територія, 4-а ділянка)^[8][9].

Сім'я

• Дружина (1957—2009) — Анна Павлівна Вєрник (18 серпня 1927 - 10 червня 2009), педагог музичної школи.
  • Син дружини від першого шлюбу — Ростислав Дубинський^[10].
  • Син — Ігор Емільович Вєрник (нар.. 11 жовтня 1963), актор, телеведучий, співак, народний артист Російської Федерації (2016).
    • Онук — Григорій (нар.. 30 листопада 1999).
  • Син — Вадим Емільович Вєрник (нар.. 11 жовтня 1963), теле — і радіоведучий, головний редактор журналу «ОК!», заступник художнього керівника МХТ імені А. П. Чехова.

Звання та нагороди

• Заслужений артист РРФСР (1974).
• Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1995)^[11].
• Народний артист Російської Федерації (1999)^[12].