Відносна величина

Відносна величина (англ. relative quantity) — відношення фізичної величини до однорідної величини, яка прийнята за базову^[1].

Відносні величини знайшли широке застосування в науці і техніці. До таких величин належать, зокрема, відносне подовження, відносна діелектрична і магнітна проникність, коефіцієнт корисної дії, число Маха, коефіцієнт тертя тощо. До числа відносних величин відносяться також відносні атомні чи молекулярні маси хімічних елементів.

Відносні величини є величинами з розмірністю одиниця, іншими словами - безрозмірнісними. Одиницями вимірювання таких величин є числа. Іноді цим числам надають спеціальні назви^[2] як, наприклад, відсоток або процент (позначення %) — 0,01, проміле (позначення ‰) — 10⁻³, мікрограм на кілограм для масової частки (позначення мкг/кг) — 10⁻⁹ тощо.

Когерентною одиницею вимірювання відносної величини в будь-якій системі одиниць, в тому числі в системі SI, є число один (1)^[3]. Найменування і позначення одиниці вимірювання один зазвичай не вказують. Приклад: коефіцієнт заломлення даного скла становить 1,32.

Див. також

• Фізична величина
• Логарифмічна величина
• Порядкова величина