Візуальна етика

Візуальна етика — це нова міждисциплінарна галузь науки, яка об'єднує релігієзнавство, філософію, фото- та відеожурналістику, візуальне мистецтво та когнітивну науку, з метою дослідження того, як візуальне сприйняття впливає на ставлення одних людей до інших. Історично сфера етики значною мірою покладалася на раціонально-лінгвістичні підходи, здебільшого нехтуючи важливість бачення та візуального представлення для моральної поведінки людини. Водночас дослідження візуальної культури, як правило, аналізують образні репрезентації, нехтуючи багато етичних аспектів. Візуальна етика — це галузь перехресного збагачення етики та досліджень візуальної культури, яка прагне зрозуміти, наскільки виробництво та сприйняття візуальних образів є етичним, незалежно від того, усвідомлюємо ми цей факт чи ні.

Етика візуального виробництва

З одного боку, візуальна етика займається етичними проблемами, пов'язаними зі створенням візуальних образів. Наприклад, як репрезентації в медіа розгортають культурні коди раси, класу, етнічної приналежності, статі тощо, щоб дистанціювати або викликати співпереживання конкретним людям і групам? Як візуальні представлення когось можуть сприяти або виключати певні етичні реакції глядачів? Коли етично виправдано знімати та ділитися зображеннями іншої людини в момент уразливості? З ким слід ділитися такими зображеннями?

Етика візуальної рецепції

Візуальна етика однаково цікавиться етикою рецепції, тобто баченням як етичним актом. Як різні образи по-різному впливають на наші етичні реакції та моральну поведінку? Якою мірою наші етичні реакції на образи відбуваються дорефлексивно, через зорово-перцептивні процеси в тілі та розумі, ще навіть до усвідомлення образів? Це можна розглядати більше в культурному сприйнятті. Це завжди залежить від культурного походження.

Етика та образотворче мистецтво

Ця тема зосереджена на етичних теоріях і методах етичного міркування. Суперечок і аргументів багато, оскільки етичні рішення або їх відсутність продовжують відігравати важливу роль в інституційній практиці. Зі збільшенням розриву між комерцією та культурою пріоритетність хорошого бізнесу над державним обслуговуванням створює все більш розмитий набір етичних принципів. Виставки для колекціонерів, конфлікти інтересів і практика вилучення колекцій. Можна запитати, чи несуть музеї відповідальність перед своєю публікою? І якщо так, то чи є це частиною інституційної культури і чи викладають її в сучасних програмах музеєзнавства? Елейн А. Кінг^[en] і співредакторка Гейл Левін^[en] розглянули багато з цих питань у складеній ними антології під назвою «Етика та образотворче мистецтво», яку у вересні 2006 року опублікувало в Нью-Йорку видавництво Allworth Press^[en]. Ця книга з 19 есе досліджує різноманітні теми етики у візуальному мистецтві. Темний бік мистецтва досліджується в цьому томі у творах Еріка Фішля^[en], Сюзаан Беттгер (Suzaan Boettger), Стівена Вейла (Stephen Weil), Річарда Серри^[en] та інших, що охоплюють широкий спектр тем, з якими стикаються сучасні художники, політики, юристи в галузі мистецтва, галеристи, музейні фахівці тощо.

Симпозіум візуальної етики

У квітні 2007 року під керівництвом Тімоті Біла^[en] з Центру гуманітарних наук Бейкер-Норд та Вільяма Е. Діла з Центру етики Інаморі в Університеті Кейс-Вестерн-Резерв працювала міждисциплінарна група вчених у сферах філософської етики, релігієзнавства, богослов'я, вивчення візуальної культури, неврології та когнітивної науки, щоб розвинути перше дослідницьке співробітництво з візуальної етики.

Література

Попри те, що візуальна етика є новою науковою галуззю, певні книги в галузях етики, візуальної культури та когнітивної науки виявилися особливо впливовими.

• Джудіт Батлер (2004). Нестабільне життя: Сила жалоби та насильства. Лондон: Версо.
• Антоніо Р. Дамасіо^[en] (1994). Помилка Декарта: емоції, розум і людський мозок. Нью-Йорк: Grosset/Putnam.
• Марк Джонсон^[en] (1993). Моральна уява: наслідки когнітивної науки для етики. Чикаго: University of Chicago Press.
• Елейн А. Кінг^[en] і Гейл Левін^[en] (2006). Етика та образотворче мистецтво. Нью-Йорк: Allworth Press.
• Еммануель Левінас. 1969 рік. Тотальність і Нескінченність. пер. Альфонсо Лінгіс. Піттсбург: Duquesne University Press.
• Вільям Мітчелл^[en] (2006). Чого хочуть малюнки? Чикаго: University of Chicago Press.
• Кая Сільверман^[en] (1995). Поріг видимого світу. Нью-Йорк: Routledge.
• Сьюзен Зонтаґ (1973). На фотографії. Нью-Йорк: Picador.
• Сьюзен Зонтаґ (2004). Щодо болю інших. Нью-Йорк: Penguin.

Посилання

• Питання правди: фотожурналістика та візуальна етика Дональда Р. Вінслоу
• «Гостинне бачення: кілька приміток щодо етики перегляду фільму» Маргарет Майлз і С. Брента Плейта