Військово-облікова спеціальність

Військово-облікова спеціальність, скорочено ВОС — військова спеціальність військовослужбовця й військовозобов'язаного для його обліку та використання у військовій справі, вказівка на ​​військову та облікову спеціальність особи, яка перебуває в запасі або у відставці, військовослужбовця Збройних Сил та інших військ, спецвійськ (спецслужб) і формувань.

Запис у військовому квитку військовослужбовця запасу СРСР про присвоєння військово-облікової спеціальності (ВОС) рос. ВУС.

Інформація про ВОС заноситься в військовий квиток або довідку замість військового квитка. ВОСи поділяються на групи, позначення ВОС рядового, сержантського і старшинського складу в СРСР, в деяких країнах СНД тощо зазвичай являє собою шестизначне число й часто має літеру (наприклад, 113259А). Перші три цифри позначають номер військово-облікової спеціальності, наступні три цифри — код військової посади, потім літерою вказуються особливі ознаки військової служби^[1][2].

Переліки ВОС

Розшифрування ВОС

Перші цифри в коді ВОС осіб рядового, сержантського і старшинського складу позначають військову професію:

• 100 — стрілець;
• 101 — кулеметник;
• 103 — гранатометник
• 106 — військова розвідка;
• 110 — снайпер (розвідувально-сигнальних комплексів^[3]);
• 837 — автомобілів
• 998 — придатний для служби в армії, але її не проходив;
• 999 — обмежено придатний до служби в армії, але не має вишколу.

Другі три цифри це код посади в армії:

• 000 — без будь-якої посади;
• 001 — фахівець з акумуляторів;
• 037 — водій;
• 182 — командир відділення;
• 259 — механік-водій;
• 662 — сапер;
• 673 — старший авіаційний механік (літальних апаратів, крилатих та протичовнових ракет);
• 974 — головний сержант (роти, батареї та їм рівних).

Також цифрову комбінацію можуть доповнювати літери (особлива ознака служби):

• А — для всіх видів Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби;
• Б — для спеціалістів з ракетної зброї;
• Г — для Служби безпеки України;
• Д — для високомобільних десантних військ — ПДВ;
• Е — для льотного складу (авіація);
• К — для плавскладу надводних човнів;
• І — для плавскладу підводних човнів;
• С — для Державної служби України з надзвичайних ситуацій і рятівники;
• М — морські піхотинці;
• Н — для берегових ракетно-артилерійських військових частин;
• П — внутрішні війська, для Національної гвардії України;
• Р — Державної прикордонної служби України ;
• Т — військовий будівельник; для Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України;
• У — для військових формувань, утворених відповідно до законів України;
• Ф — для військових частин спеціального призначення;
• Х — для гірських військових частин і підрозділів;
• Ч — для Управління державної охорони України^[4].

Україна

В Україні перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців — Міністерством оборони України.

Військово-облікові спеціальності визначаються окремо для осіб офіцерського складу, і окремо — для осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Відповідні Списки введені:

1. Наказом Міністерства оборони України від 27.05.2014 № 337 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 12.03.2018 № 111) "Про затвердження тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців"^[3]
2. Наказом Міністерства оборони України № 60 від 12.12.2013 (Перелік відповідності військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу спеціальностями та спеціалізаціям підготовки військових фахівців тактичного рівня)
3. Наказом Міністерства оборони України № 860 від 12.12.2013 «Про затвердження Переліку відповідності військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу спеціальностям та спеціалізаціям підготовки військових фахівців тактичного рівня та Переліку відповідності військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу спеціальностям та спеціалізаціям підготовки військових фахівців оперативно-тактичного рівня» (Втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 158 від 24.03.2016) ^[5].
4. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 234 від 16.03.2017 «Про затвердження переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовців-жінок і тарифних переліків вищезазначених військовослужбовців, військових посад Національної гвардії України, які в мирний час можуть заміщатися цивільними особами (на умовах строкового трудового договору), та порядку заміщення в мирний час окремих військових посад у Національній гвардії України цивільними особами (на умовах строкового трудового договору)»^[6].
5. Наказом Міністерства оборони України № 43 від 23.01.2017 «Про затвердження змін до Переліку військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, Переліку військових посад осіб офіцерського складу, які можуть бути заміщені військовослужбовцями-жінками, Переліку військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу»^[7].
6. Наказом Міністра оборони України від 03.06.2016 № 292 «Про затвердження змін до тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців» Міноборони значно розширило перелік посад, які можуть комплектуватися жінками^[8].
7. Наказом Міністерства оборони України № 303 від 01.06.2006 «Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння класної кваліфікації військовослужбовцям Збройних Сил України»^[9].

Білорусь

Відкрито опублікована частина переліку військово-облікових спеціальностей, що відноситься до навчання громадян за програмами підготовки молодших командирів та офіцерів запасу:

Наказ Міністерства оборони Республіки Білорусь від 15.08.2011 № 23 «Про затвердження переліку військово-облікових спеціальностей для навчання громадян за програмами підготовки молодших командирів та офіцерів запасу»^[10].

Росія

Переліки військово-облікових спеціальностей (рос. военно-учётная специальность, ВУС) в Росії затверджувалися такими постановами уряду:

• Постанова Уряду Російської Федерації від 26 червня 1993 року № 600-33 «Перелік військово-облікових спеціальностей»;
• Постанова Уряду Російської Федерації від 13 червня 1997 року № 707-35 «Про внесення змін і доповнень до Переліку військово-облікових спеціальностей»;
• Постанова Уряду Російської Федерації від 12 грудня 2007 р. № 854-43 «Про затвердження переліку військово-облікових спеціальностей»

За повідомленнями військових судів, дані постанови уряду, що містять відомості про призначення й організаційно-штатну структуру військ були відкрито оголошені та опубліковані відповідно до п. 1 ст. 5 Закону Росії «Про державну таємницю» та п. 26 «Переліку відомостей, віднесених до державної таємниці» (Указ Президента Росії від 30 листопада 1995 року № 1203)^[11].

Порядок присвоєння в Росії

Рядовим солдатам і матросам ВОС зазвичай присвоюється на підставі вже наявної освіти, або після завершення навчання в навчальній частині. Особам, які навчаються у військових вишах, ВОС присвоюється з початку навчання та по його закінченні, а на військовій кафедрі при навчальному закладі — після закінчення вишу (присвоєння офіцерського звання «лейтенант» відбувається тільки при отриманні диплому, тобто при закінченні вишу, а не військової кафедри при даному навчальному закладі).

Також законодавцем встановлено, що з 1 січня 2008 року особи, які отримали офіцерське звання на ВК при вищому навчальному закладі з відповідним ВОС, не підлягають призову та автоматично зараховуються в запас^[12].

Див. також

• Список абревіатур і скорочень з військової справи