Військо Речі Посполитої

Військо Речі Посполитої — Збройні Сили Речі Посполитої, що складалися з двох армій: Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об'єдналися у конфедерацію у 1569 році після укладання Люблінської унії. Командирами армії були гетьмани (коронний чи Великі гетьман литовський). Збройні сили Республіки складалися з сухопутних і морських військ. Основну частину складали саме сухопутні війська. Військово-морські сили Речі Посполитої ніколи не відігравали важливої ​​ролі у військовій структурі країни і не припиняли своє існування в середині XVII століття^{[прояснити]}.

Військо Речі Посполитої
пол. Wojsko Rzeczypospolitej
прапор кавалерії Речі Посполитої
На службі	1569—1795
Країна	Річ Посполита
Війни/битви	польсько-турецькі, польсько-шведські, російсько-польські, молдавсько-польські, польсько-козацькі, Велика Північна війна
Командування
Визначні командувачі	Станіслав Жолкевський, Ян-Кароль Ходкевич, Станіслав Конецпольський, Стефан Чарнецький, Ян Собеський, Юзеф Понятовський
Медіафайли на Вікісховищі

Чисельність

• у 1626 р.: 16 піхотних хоругв — 2380 осіб; 20 гармат, у тому числі 7 важких, 2 середні та 11 легких. Гусарів: 18 хоругв — 2930 вершників. Козаків: 28 хоругв — 3450 вершників.
• у 1633 р.: 5990 вершників, 10600 піхотинців.
• у 1659 р.: від 54 000 до 60 000
• у 1696 р.: 23 914^[1]
• у 1699 р.: 18 250^[2]
• у 1700 р.: 17 570^[3]
• у 1702 р.: 18 140^[2]
• у 1717 р.: 24 200. Німий сейм 1717 р. заявив, що чисельність армії Речі Посполитої повинна становити 24 200 (18 000 від Польщі та 6 200 від Литви). Армії сусідів Речі Посполитої були до 12 разів більшими: Імператорська російська армія налічувала 300 000; Пруська армія та Імперська Австрійська армія^[ru] — 150 000^[4], що зросли до 200 000^[5].
• у 1775 р.: цільове число Постійної Ради в 30000 вояків не було досягнуто^[6]
• у 1791 р.: Були спроби провести військову реформу з прийняттям Конституції 3 травня 1791 р., де зазначалося, що армія повинна налічувати до 100 000 вояків^[7]
• у 1792 р.: 65 000 (22 травня 1792 р. — 25 654 кавалерії та 72 910 піхотинців^[8])
• у 1794 р.: 14 000

Після поразки Речі Посполитої у війні з Росією та скасування Конституції армія Речі Посполитої була скорочена приблизно до 36 000 вояків. А у 1794 р. Росія вимагала подальшого скорочення армії Речі Посполитої до 15000 воїнів. Цей російський план призвів до остаточного конфлікту армії Речі Посполитої з Росією, повстання Тадеуша Костюшка^[9].

Типи підрозділів

• Кварцяне військо — регулярні підрозділи оплачувані з «кварти», тобто податку, що отримувався з королівщини. Створена у другій половині XVI століття від поточної оборони. Їх відділи мали від 2 до 6 тисяч вояків. Вони складалися з кінноти, піхоти та артилерії.
• Військо суплементове — формувалось під час війни.
• Військо компутове — регулярні війська, створені в 1652 р..
• Королівська гвардія — підрозділ короля, основною метою якого було забезпечення безпеки правителя та його родини.
• Посполите рушення — загони шляхти сформовані під час війни як підтримка регулярних військ.
• Військо приватне, військо ординацьке — підрозділи підтримувані магнатами (чисельність від декількох сотень до кількох тисяч вояків).
• Найманці — складалися переважно з іноземців, у Речі Посполитій їх застосовували рідко.
• Повітове військо — підрозділи територіальної оборони, зараховані та сплачені за рішенням сеймиків; метою яких була боротьба з місцевими загрозами у повітах (банди злочинців, набіги татарів); вони іноді брали участь у війнах з державною армією.
• Міські війська — піхота та артилерія, призначені муніципальним урядом для захисту міста.
• Реєстрове козацтво — відділи складені запорозькими козаками й зареєстровані на службі.

Військові формування

• Кіннота:
  • Крилаті гусари — ауторамент державний
  • Панцирні козаки — ауторамент державний
  • Петигорці — ауторамент державний
  • Легка кавалерія — ауторамент державний
  • Козацька кіннота — ауторамент державний
  • Татарська кавалерія — ауторамент державний
  • Волоська кіннота — ауторамент державний
  • Лісовчики — наймити
  • Рейтари — ауторамент іноземний
  • Аркебузерія — ауторамент іноземний
• Піхота:
  • Ланова — ауторамент державний
  • Вибранецька — ауторамент державний
  • Димова — ауторамент державний
  • Угорська піхота — польсько-угорська піхота, ауторамент державний
  • Німецька піхота — ауторамент іноземний
  • Драгуни — ауторамент іноземний
  • Запорозькі козаки
  • Реєстрове козацтво
• Гармаші (артилерія)
• Польський флот — невеликий.

Керівництво

Військом Речі Посполитої командували два гетьмани великі (коронний і литовський), та два польні. Керували вони двома арміями: Коронною й Литовською. Які об'єднувалися у час небезпеки.

• Великий гетьман коронний
• Великий гетьман Литовський
• Польний гетьман литовський
• Польний гетьман коронний

Галерея

Уніформа литовсько-польської армії у 1569-1795 роках

1576-1586

1588-1632

1633-1668

1674-1696

1697-1795

Див. також

• Військо Великого Князівства Литовського у XVIII столітті
• Військо Великого князівства Литовського