Вікентіос Дамодос

Вікентіос Дамодос (грец. Βικέντιος Δαμοδός, 1700—1752), також Вінченцо Дамодо (італ. Vincenzo Damodo) — грецький педагог, філософ, предтеча Новогрецького Просвітництва.

Вікентіос Дамодос
Народження	1700[1][2][3]  Chavriatad, Commune of Chavriata, Kefalliniad, Paliki Municipal Unitd, Греція
Смерть	1752[1][2][3]  Chavriatad, Commune of Chavriata, Kefalliniad, Paliki Municipal Unitd, Греція
Знання мов	новогрецька мова
Діяльність	адвокат, богослов, професор

Біографічні відомості

Вікентіос Дамодос народився у Хавріаті на півострові Палікі, острів Кефалонія. Походив із аристократичної сім'ї Франциска дамодоса (Francesco Damodon). Мати Філандрія була дочкою священника.

1713 року він вирушив до Венеції щоб навчатися у Школі Флангініано грецької громади. Згодом продовжив навчання в університеті Падуї, вивчав право. 1723 року, після закінчення навчання, переїхав назад на Кефалонію і викладав у приватній вищій школі теології і філософії. За кілька років школа стала однією з найзначніших на Іонічних островах, сюди стікались студенти з усієї Греції. Ймовірно, тут же певний час навчався й Євгеній Булгаріс. У програмі навчання, розробленій Вікентіосом Дамодосом, в циклі філософських тем, викладалося у тому числі богослов'я, риторика та етика.

Основні роботи

• Επίτομος Λογική κατ’ Αριστοτέλην, Βενετία, 1759
• Τέχνη Ρητορική, Βενετία, 1759
• Πράξις κατά συντομίαν εις τας ρητορικάς ερμηνείας, Πέστη, 1815
• Σύνοψις Ηθικής Φιλοσοφίας, Αθήνα, 1940
• Σύντομος ιδέα της Λογικής κατά την μέθοδον των νεοτέρων, Αθήνα, 1978
• Συνταγματικόν Θεολογικόν, Αθήνα, 1980
• Φυσιολογία αιτιολογική εις την κοινήν διάλεκτον σχολαστική, Αριστοτελική και νεωτερική
• Μεταφυσική, ήτοι πρώτη φιλοσοφία και φυσική θεολογία
• Λογική ελάσσων και μείζων περιπατητική και νεωτερική

Література

• Μπόμπου Σταμάτη, Β. (1982), Ο Βικέντιος Δαμοδός. Βιογραφία — Εργογραφία. 1700—1752, Διδακτορική Διατριβή, Αθήνα.
• Δημαράς, Κ.Θ., «Χρονολογικά του Βικέντιου Δαμοδού», Τρίτο Πανιόνιο Συνέδριο, τ.2, σ. 16-21.