Вікторов Олексій Васильович

Олексій Васильович Вікторов (нар. 10 грудня 1917(19171210), місто Москва, тепер Російська Федерація — 10 травня 1989, місто Москва) — радянський профспілковий діяч, новатор виробництва, секретар ВЦРПС. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971).

Вікторов Олексій Васильович
Народився	10 грудня 1917(1917-12-10)  Москва, Російська СФРР
Помер	10 травня 1989(1989-05-10) (71 рік)  Москва, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вікторов.

Життєпис

Народився в робітничій родині. Закінчив школу фабрично-заводського навчання, навчався в Московському машинобудівному тезхнікумі імені Дзержинського.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1934—1936 роках — учень, слюсар-складальник на заводі. У 1936—1938 роках — слюсар-інструментальник 1-го Державного підшипникового заводу в Москві.

З 1938 по 1940 рік служив у Червоній армії.

У 1940—1941 роках — слюсар-інструментальник 1-го Державного підшипникового заводу в Москві. У 1941—1947 роках — слюсар-інструментальник 4-го Державного підшипникового заводу.

У 1947—1959 роках — слюсар, у 1959—1975 роках — бригадир-слюсар механоскладальних робіт 1-го Державного підшипникового заводу в Москві.

22 травня 1975 — 18 грудня 1985 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).

З 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (5.04.1971)
• два ордени Леніна (22.08.1966, 5.04.1971)
• орден Трудового Червоного Прапора (13.04.1976)
• орден Дружби народів (29.06.1981)
• медаль «За трудову доблесть» (28.05.1960)
• медалі