Вікторія Потоцька

Вікторія Потоцька (бл. 1677 — 1732) — польська шляхтянка з роду Лещинських, дружина коронного гетьмана Юзефа Потоцького.

Вікторія Потоцька
Народилася	бл. 1677
Померла	1732
Країна	Річ Посполита
Національність	полька
Титул	княгиня
Конфесія	католицтво
Рід	Лещинські
Батько	Вацлав Лещинський
Мати	Софія Вишневецька
У шлюбі з	Юзеф Потоцький
Діти	1 син і 1 донька

Життєпис

Донька Вацлава Лещинського, воєводи підляського, та Софії Вишнивецької, доньки князя Дмитра Юрія Вишневецького. Народилася близько 1676/1677 року^[1]. За менш достовірною версією її матір'ю була Софія Христина Опалінська.

Близько 1681 року помирає її мати. 1692 року укладено шлюб Вікторії з галицьким старостою Юзефом, сином польного гетьмана коронного Анджея Потоцького.

1695 року її вуйна, Саломея Вишневецька уступила Вікторії міста Чарторийськ, Колки, Немирів, Заложці, Збараж, Ладижин, Волочиськ. Збаразьке князівство Вікторія і її сестра Теофілія домовилися поділити між собою порівну, але в справу втрутилися чоловіки сестер. Також порозумінню завадила Північна війна. Лише 1714 року Вікторія з чоловіком домоглася підтвердження прав на Збаразьку волость. Разом з чоловіком перетворила Збраразький замок у вишукану резиденцію.

З 1720 року надавала кошти єзуїтам в місті Станіславів, зокрема на оздоблення вівтаря і каплиці святого Станіслава Костки, до якого Вікторія відчувала особливий пієтет. 1729 року за допомогою Вікторії завершено будівництво костелу єзуїтів.

1730 року чоловік подарував Вікторії палац Бельведер. У 1732 році Вікторія померла, її було поховано під вівтарем костелу єзуїтів. 1886 року рештки княгині були перенесені до крипти колегіати у зв'язку з перетворенням костелу єзуїтів у греко-католицький собор Святого Воскресіння.

Родина

Чоловік — Юзеф Потоцький, великий гетьман коронний

Діти:

• Станіслав (1698—1760), воєвода смоленський, київський і познанський;
• Зоф'я; 1-й чоловік — староста ґнезненський Адам Сьміґельский, 2-й чоловік — каштелян підляський Домінік Пйотр Коссаковський.