Віктор Емануїл III

Віктор Емануїл III (італ. Vittorio Emanuele III; 11 листопада 1869, Неаполь — 28 грудня 1947, Александрія, Єгипетське королівство) — третій король єдиної Італії нового часу від 29 липня 1900, імператор Ефіопії від 9 травня 1936 по 5 травня 1941 (формально зберігав титул до 3 вересня 1943), король Албанії від 16 квітня 1939 по 3 вересня 1943. Перший маршал Імперії (30 березня 1938). З Савойської династії, син і наступник Умберто I.

Віктор Емануїл III італ. Vittorio Emanuele III
Віктор Емануїл III Портрет Віктора Емануїла ІІІ, Карло Сів'єро, 1933
Прапор 3-й Король Італії Прапор
29 липня 1900 — 9 травня 1946
Коронація:	29 липня 1900
Попередник:	Умберто I
Наступник:	Умберто II
Прапор Імператор Ефіопії Прапор
9 травня 1936 — 5 травня 1941
Попередник:	Хайле Селассіє I
Наступник:	Хайле Селассіє I
Прапор 2-й Король Албанії Прапор
16 квітня 1939 — 8 вересня 1943
Попередник:	Зогу I Скандербег III
Наступник:	титул скасовано
Ім'я при народженні:	Віктор Емануїл Фердинандо Марія Дженнаро Савойський (італ. Vittorio Emanuele Ferdinando Maria Gennaro di Savoia)
Народження:	11 листопада 1869 Неаполь, Королівство Італія
Смерть:	28 грудня 1947 Александрія, Єгипетське королівство
Поховання:	Basilica Shrine of Our Lady of Mondovid і St. Catherine's Cathedral, Alexandriad
Країна:	Королівство Італія
Релігія:	нерелігійність[1][2]
Освіта:	Військова академія Нунціателлаd
Рід:	Савойський дім
Батько:	Умберто I
Мати:	Маргарита Савойська
Шлюб:	Олена Негош-Петрович
Діти:	Іоланда, Мафальда, Умберто, Джованна, Марія Франческа
Військова служба
Звання:	Перший маршал Імперії
Автограф:
Монограма:
Нагороди:	Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена Кавалер Савойського цивільного ордена Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії Орден «За заслуги в праці» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918 Маврикіанська медаль Великий золотий хрест ордена Римського орла Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Орден Святого Губерта Великий хрест ордена Білого Сокола Орден Вірності (Баден) Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден) Орден Білого орла (Польща, 1921-1939) Virtuti Militari (Великий Хрест (з зіркою) Кавалер ордена Золотого руна Імперський орден Ярма та Стріл Орден Підв'язки Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга Лицар Великого хреста вельмишановного ордена Лазні Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Орден Слона Орден Королівського дому Чакрі Лева і Сонця 1 ступеня Орден Кароля I Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою Орден Білого Лева I ступеня Хрест Свободи 3 класу 1 ступеня Верховний орден Христа Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» Кавалер Військового ордена Лачплесіса Орден Святого Петра Цетинського Орден Святого Андрія Первозванного
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Правління

Стандартна поштова марка Італії з портретом Віктора Еммануїла III. 1916, 20 чентезимо

Всупереч традиційному союзу Савойської династії з Німеччиною та Австрією, в Першій світовій війні підтримав Антанту, розпочавши війну в 1915.

З 1922 значення Віктора Емануїла було суто номінальним, тому що реальна влада не без його допомоги перейшла до фашистів на чолі з Беніто Муссоліні. Пропаганда часів фашизму відверто відтіснила государя взагалі за всякі рамки, його фотографії замінювалися на портрети дуче, кадри з його участю вирізувалися з фільмів тощо. Король ніколи не заперечував рішенням фашистського уряду, не робив нічого, щоб захистити особисто відданих йому придворних і офіцерів, що піддавалися репресіям (у тому числі за расовою ознакою після 1938). Це приниження короля різко негативно позначилося на престижі династії.

У 1936, після захоплення Ефіопії (Друга італо-ефіопська війна), проголошений імператором Ефіопії; в 1939 — королем Албанії (повного міжнародного визнання ці титули не отримали).

У 1938 королю і Муссоліні присвоєні звання Перших маршалів Імперії.

У 1943, при наближенні військ союзників до Риму, король підтримав рішення Великої фашистської ради змістити й заарештувати дуче. Король відмовився від ефіопського й албанського титулів і з цього часу підтримував союзників. Після нового наступу німців і окупації ними Рима в тому ж році втік до Єгипту; фашистський режим був оголошений «республіканським» (Республіка Сало).

Останні роки

9 травня 1946 року 77-річний Віктор Емануїл III після майже півстолітнього царювання зрікся престолу на користь вже фактично керуючого Італією сина, «травневого короля» Умберто II, який носив корону лише місяць і був позбавлений влади за підсумками референдуму. Наступного року Віктор Емануїл III помер в Александрії, куди до нього з Болгарії переїхали дочка, цариця Йована, й онук Симеон II.

Сім'я

1896 року одружився з Єленою Негош-Петрович (1873—1952), дочкою короля Чорногорії Ніколи Петровича. Подружжя мало п'ятьох дітей:

• Іоланда Маргарита (1901—1986), одружена з Джоржіо Карло Кальві, графом Берголо;
• Мафальда (1902—1944), одружена з Філіпом Гессенським, померла в концтаборі Бухенвальд;
• Умберто II (1904—1983), одружений із Марією-Жозе Бельгійською;
• Джованна (1907—2000), одружена з царем Болгарії Борисом III;
• Марія Франческа (1914—2001), одружена з Луїджі Бурбоном-Пармським.

Нагороди

Італія

• Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (1 січня 1887)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий ланцюг (1 січня 1887)
• Орден Корони Італії, великий ланцюг (1 січня 1887)
• Савойський військовий орден, великий ланцюг
• Савойський цивільний орден з ланцюгом
• Колоніальний орден Зірки Італії, великий ланцюг
• Орден «За заслуги в праці» (Італія)
• Бальї Великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден; 10 лютого 1891)
• Хрест «За військові заслуги» (Італія)
• Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—18
• Пам'ятна медаль об'єднання Італії
• Медаль Перемоги
• Маврикіанська медаль
• Орден Вірності (Албанія), великий хрест (1939)
• Орден Скандербега, великий хрест (1939)
• Орден Римського орла, великий золотий хрест (14 березня 1942)

Німецька імперія

• Орден Чорного орла з ланцюгом
• Орден Червоного орла, великий хрест
• Почесний шеф 1-го Гессенського гусарського полку №13
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1882)
• Орден Святого Губерта (1883)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (1888)
• Орден Вірності (Баден) (1893)
• Орден Бертольда I (1893)

Польща

• Орден Білого Орла
• Virtuti Militari, великий хрест (12 грудня 1923)

Португалія

• Орден Вежі й Меча, великий хрест
• Потрійний орден (19 липня 1919)

Іспанія

• Орден Золотого руна (2 грудня 1878)
• Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (10 грудня 1900)
• Імперський орден Ярма та Стріл, ланцюг (1 жовтня 1937)

Британська імперія

• Орден Підв'язки (3 серпня 1891)
• Королівський вікторіанський ланцюг (18 листопада 1903)
• Орден Лазні, почесний військовий великий хрест (1916)

В 1941 році позбавлений британських нагород.

Інші країни

• Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1887)
• Орден Серафимів з ланцюгом (15 квітня 1888)
• Орден Слона (Данія; 23 вересня 1891)
• Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 1 червня 1897)
• Орден хризантеми з намистом (Японська імперія; 16 квітня 1902)
• Орден Лева і Сонця, великий ланцюг (Перська імперія; 1902)
• Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом (Румунія; 1906)
• Орден Білої троянди (Фінляндія), ланцюг (1920)
• Орден Білого лева, ланцюг (Чехословацька республіка; 1925)
• Хрест Свободи (Естонія) 3-го ступеня, 1-й клас (29 квітня 1925)
• Верховний орден Христа (Ватикан; 2 січня 1932)
• Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» з ланцюгом (Третє Болгарське царство)
• Військовий орден Лачплесіса (Латвія)
• Орден Святого Петра Цетинського (Чорногорія)