Віленське намісництво

Ві́ленське намі́сництво (рос. Виленское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1795 — 1796 роках. Адміністративний центр — Вільно. Створене 1795 року на основі Віленського воєводства. Складалося з 11 повітів. 12 грудня 1796 року об'єднане із Слонімським намісництвом і перетворене на Литовську губернію.

Віленське намісництво
Герб
Центр	Вільно
Утворено	1795 — 1796
Попередники	Віленське воєводство
Наступники	Литовська губернія

Повіти

1. Віздинський (Візди)
2. Віленський (Вільно)
3. Вількомирський (Вількомир)
4. Ковненський (Ковно)
5. Ошмянський (Ошмяни)
6. Поневезький (Поневеж)
7. Россенський (Россена)
8. Свенцянський (Свенцяни)
9. Телешський (Телиш)
10. Троцький (Троки)
11. Шавлінський (Шавлі)

Джерела

• Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І. (рос.)
• Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001. (рос.)
• Атлас Российской Империи [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792. (рос.)