Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Віленський Дмитро Гермогенович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Віленський Дмитро Гермогенович (18(30).06.1892— 13.02.1960) — ґрунтознавець, геоботанік, флорист, завідувач секції геоботаніки науково-дослідної кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту (1924-1930).
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Дмитро Гермогенович 1 серпня 1892 року у м. Шепетівці Ізяславського повіту Волинської губернії.
У 1917 році закінчив сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту.
З 1917 по 1921 роки викладач кафедр рільництва агрономічного факультету Саратівського державного університету.
У 1922 році доцент кафедри загального рільництва Тифліського політехнічного інституту.
У 1924 році очолював секцію геоботаніки науково-дослідної кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту.
У 1930 році очолює кафедру ґрунтознавства та гідрології Київського інженерно-меліоративного інституту, заступник директора з наукової роботи.
З червня 1933 року директор Київського інженерно-меліоративного інституту, керівник сектору Всеукраїнського науково-дослідного інституту агроґрунтознавства та хімізації сільського господарства.
З 1933 році працює в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова, член Американського географічного товариства.
У 1935 році Президент Міжнародної комісії з класифікації, картографії і географії.
У 1939 році Дмитро Гермогенович створює і очолює кафедру географії ґрунтів.
У 1947 році член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук Чехословаччини.
У 1960 році помер.
Remove ads
Внесок в науку
Вивчав засолені ґрунти (солонці та солончаки) та їх генезис, результати досліджень яких узагальнив у монографії 1924 р.[5]. Низку пізніших публікацій присвятив засоленим ґрунтам України, Азербайджану, США тощо. Досліджував також рослинність пісків.
Став автором підручника «Ботаніка» (Х., 1928), який був неодноразово перевиданий; був співредактором журналу «Почвоведение».
За власною методикою разом із Г. Маховим зібрав колекцію ґрунтів України, що була представлена на 1-му Міжнародному ґрунтознавчому конгресі у Вашингтоні.
Remove ads
Найважливіші праці Д. Виленського
Дмитро Гермогенович автор понад 195 праць, з них 23 вийшли іноземною мовою.
Основні праці:
- Аналогические ряды в почвообразовании и их значение для построения генетической классификации почв. Тифлис, 1924.
- Alkali soils of Ukraina // Мат. дослідж. ґрунтів України. 1927. № 6.
- Агропочвенные работы на Украине // Почвоведение. 1931. № 5–6.
- Агроинвентиризация почв в УССР // Там само. 1933. № 2.
- Русская почвенно-картографическая школа и ее влияние на развитие мировой картографии почв. Москва; Ленинград, 1945; Почвоведение: Учеб. Москва, 1950; 1954; 1957.
- История почвоведения в России. Москва, 1958.
- География почв. Москва, 1961.
Відзнаки та нагороди
- орден «Знак пошани»;
- медаль «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні».
Джерела
- Ковальська К. В. Життєвий і творчий шлях Д. Г. Віленського. Історичні записки: зб. наук. праць. Луганський держ. аграр. ун-т. Луганськ, 2007. Вип. 13. С. 74-89.
- Мігунова О. С. Віленський Дмитро Гермогенович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних дослджень НАН України, 2005. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-34526
- Виленский, Дмитрий Гермогенович // Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь / Сост. С. Ю. Липшиц; отв. ред. акад. В. Н. Сукачёв; Московское общество испытателей природы и Ботанический институт им. акад. В. Л. Комарова АН СССР. М.: Изд-во Моск. об-ва испытателей природы, 1947. Т. II. Быков - Горленко. С. 102-104.
- Петровский И. Г., Тюрин И. В., Брежнев Д. Д., Яковлев А. С. и др. Дмитрий Гермогенович Виленский. –Земледелие. 1960. № 4. С. 94-95.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads