Вілмош Пал Томчані

ВілмошПал Томчані (Будапешт, 8 лютого 1880 — Будапешт, 7 травня 1959) — угорський юрист, професор університету, землевласник, міністр. Брат Моріка Томчані, батько Пала Томчані.

Вілмош Пал Томчані
Народився	8 лютого 1880(1880-02-08)[1]  Будапешт, Угорщина[2]
Помер	7 травня 1959(1959-05-07) (79 років)  Будапешт, Угорщина
Поховання	Керепеші[3]
Країна	Угорщина
Діяльність	політик
Знання мов	угорська
Посада	член Національних зборів Угорщини[d], Member of the House of Magnatesd, член Національних зборів Угорщини[d] і Minister of Interior of Hungaryd[4]
Партія	Незалежна партія дрібних господарів і Unity Partyd
Брати, сестри	Móric Tomcsányid
Діти	Pál Tomcsányid
Медіафайли у Вікісховищі

Його кар'єрний шлях

Його батько, Мор Томчані (1830–1913) з Томчани, був адвокатом і заступником старости Туроцького повіту, а мати була Марія Владар (1851–1922).

У 1902—1906 роках працював заступником секретаря кримінального суду в Будапешті. У 1906—1918 роках — співробітник Департаменту законодавчої підготовки та публічного права Міністерства юстиції. У 1914 році отримав кваліфікацію викладача приватного університету. У 1918 році став радником міністра. У 1918—1919 роках — начальник відділу міжнародного публічного права Міністерства закордонних справ. У 1919—1920 роках працював статс-секретарем. Між 1920 і 1922 роками він був членом Національних зборів від Партії дрібних фермерів (Вашарошнаменя), але не був обраний у 1922 році. З 19 липня 1920 року по 16 червня 1922 року — міністр юстиції. З 19 лютого 1921 року по 14 квітня 1921 року — міністр внутрішніх справ в урядах Телекі та Бетлена. У 1927—1939 роках був членом парламенту від правлячої партії. Член верхньої палати парламенту з 1939 року. У 1940—1944 роках — титулярний публічний екстраординарний професор Будапештського університету. У 1942—1944 роках — Регентський комісаріат Підкарпатської території.

Його могила розташована на кладовищі Керепеші (25-1-1).

Могила адвоката Моріка Томчані, професора університету та його брата Пала Томчані, юриста, землевласника та міністра, у Будапешті. Керепеський цвинтар: 25-1-1.

Його шлюб і діти

Він одружився з панною Ержебет Владар із Мутни та Надьсепчень (1891 — Будапешт, 9 травня 1961) шляхетського походження.^[5]

Його роботи

• Про право недоторканності. Будапешт, 1903
• Бюджетне право парламентів. Політичне дослідження, 1908
• Відношення соціології до політичної науки, 1912^[6]
• Листи доктора Вілмоша Пала Томчані додому з його навчальної поїздки, 1905

Нагороди

^[7]

• Угорський хрест заслуги першого ступеня
• Орден Залізної Корони III класу
• Почесний громадянин міста Вашарошнамень
• Почесний громадянин міста Тисашалки

Примітки

Шаблон:Jegyzetek

Джерела

• Magyar életrajzi lexikon IV: 1978—1991 (A–Z). Főszerk. Kenyeres Ágnes. Budapest: Akadémiai. 1994. ISBN 963-05-6422-X  
• Nemzeti Örökség Intézete
• Országgyűlési almanach 1920—1922
• Országgyűlési almanach 1931—1935
• Országgyűlési almanach 1939—1944

Література

• Bölöny József: Magyarország kormányai. Az 1987—1992 közötti időszakot feldolgozta és sajtó alá rendezte: Hubai László. 4. bővített, javított kiadás. Budapest, Akadémiai Kiadó, 1992
• Keresztyén Balázs: Kárpátaljai művelődéstörténeti kislexikon. Budapest-Beregszász, Hatodik Síp Alapítvány-Mandátum Kiadó, 2001
• Ki-kicsoda? Kortársak lexikona. [Budapest], Béta Irodalmi Rt., [1937]
• Keresztény magyar közéleti almanach I—II. [3. kötet Erdély. 4. kötet Délvidék.]. Felelős szerkesztő: és kiadó Hortobágyi Jenő. Budapest, 1940
• Magyar nagylexikon XVII. (Szp–Ung). Főszerk. Bárány Lászlóné. Budapest: Magyar Nagylexikon. 2003. ISBN 963-9257-17-6  
• Magyar politikai lexikon. Szerkesztette: T. Boros László. Budapest, Európa Irodalmi és Nyomdai Rt., 1929
• A budapesti Királyi Magyar Pázmány Péter Tudományegyetem almanachja az 19.. tanévre. Lezáratott 19.. aug. 31-én. Budapest, 1921—1949. Egyetemi ny.
• Iratok a magyar külügyi szolgálat történetéhez. Összeállította és szerkesztette: Pritz Pál. Budapest, Akadémiai Kiadó, 1994
• Révai új lexikona XVIII. (Tob–Z). Főszerk. Kollega Tarsoly István. Szekszárd: Babits. 2006. ISBN 963-955-641-6, ISBN 978-963-955-641-6  
• Szinnyei József: Magyar írók élete és munkái. Budapest, 1891—1914
• Új magyar életrajzi lexikon VI. (Sz–Zs). Főszerk. Markó László. Budapest: Helikon. 2007. ISBN 963-547-414-8  
• Vajay Szabolcs: Ordinis Sancti Iohannis in Hungaria thesaurus ac corpus: Obedientia Brandenburgensis: Repertorium Historicum Familiarum quibus Milites procedent. [Címvált. a gerincen: A Johannita Rend lovagjai, 1854—1987.]. [München], 1987