Вільгельміна Лаґерхольм

Вільгельміна Катаріна Лаґерхольм (швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm) (25 березня 1826 Еребру, провінція Нерке, Швеція — 19 червня 1917 Стокгольм) — шведська художниця, фахівчиня з жанрового та портретного живопису, фотографка. Членкиня Академії мистецтв з 1871 року.

Вільгельміна Лаґерхольм
швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm
Народження	25 березня 1826(1826-03-25)[1]  Еребру, Швеція
Смерть	19 червня 1917(1917-06-19)[2] (91 рік)
	Стокгольм, Швеція[3]
Поховання	Nikolai cemeteryd[4]
Країна	Швеція
Жанр	Портрет, жанровий живопис, фотомистецтво
Діяльність	фотографиня, художниця
Член	Шведська королівська академія вільних мистецтв
Роботи в колекції	Національний музей Швеції
Вільгельміна Лаґерхольм у Вікісховищі

Життєпис

Вільгельміна Лагерхольм народилася в родині землеміра Нільса Лагергольма та Анни Елізабети Екман.

Вивчала мистецтво у Стокгольмі, Парижі та Дюссельдорфі і стала досвідченою портретисткою.

Вільгельміна Лагерхольм померла 19 червня 1917 року в Стокгольмі. Похована на Нікольському кладовищі в Еребру.

Художня діяльність

З 1862 по 1871 рік працювала фотографкою у Еребру, потім переїхала в Стокгольм, де спеціалізувалася на портретному та жанровому живописі.

Після перших епізодичних вправ у живописі в Стокгольмі у Фердинанда Фагерліна, отримала стипендію та можливість подорожувати і вивчати живопис у Парижі (1856—1858) в майстернях Тома Кутюра і Жана-Батіста-Андж Тіссьє (Jean-Baptiste-Ange Tissier). В кінці стипендіальної відпустки прибула в Дюссельдорф до свого першого вчителя Фагерліна. Спочатку її привернув портретний живопис, але з часом Лагерхольм захопилася жанровими творами, особливо фігурами жінок у національних костюмах XVII століття. Її робота «Стара історія» 1876 року експонується в Національному музеї Швеції (Стокгольм).

У 1862 році Лагерхольм вирішила відійти від живопису і відкрила власну фотостудію у Еребру, де працювала фотохудожницею з 1862 по 1871 рік. У ці роки здійснила декілька поїздок в Дюссельдорф до художника-портретиста Карла Зона^[5], а також в Париж і Копенгаген для удосконалення світлин. З часом поїздки для вивчення живопису стали частішими.

У 1871 році прагнення займатися живописом перемагає і Лагерхольм закриває фотостудію у Еребру і переїжджає в Стокгольм. Там вона надзвичайно інтенсивно і продуктивно працює як художниця портретнонр та жанрового живопису.

У Швеції її пам'ять пов'язана, як однієї з перших художниць і фотографок країни, поряд з Еммою Шенсон в Упсалі, Гільдою Селін^[en] в Мальме і Розалі Семан^[en] у Стокгольмі.

Роботи

• 
  Густав Гумеліус, фотопортрет
• 
  Отто Гумеліус, фотопортрет
• 
  Ларс Монтін, фабрикант
• 
  Август Мальмстрем, живописець