Вільгельм Брюкнер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брюкнер.

Вільгельм Брюкнер (нім. Wilhelm Brückner; 11 грудня 1884, Баден-Баден — 18 серпня 1954, Гербсдорф) — німецький офіцер, обергрупенфюрер СА, оберст вермахту. Шеф ад'ютантів Адольфа Гітлера до 1940 року.

Вільгельм Брюкнер
нім. Wilhelm Brückner
Вільгельм Брюкнер — ліворуч (1932).
Народився	11 грудня 1884(1884-12-11)[1][2][3]  Баден-Баден, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія
Помер	18 серпня 1954(1954-08-18)[1] (69 років)  Herbsdorfd, Нусдорф, Траунштайн, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СА і Corps Transrhenania Münchend
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Обергрупенфюрер, оберст
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Нагрудний знак «За поранення» в золоті Орден крові Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Почесний знак Кобург Почесний кут старих бійців
IMDb	ID 0117685
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вивчав право і економіку в Страсбурзі, Фрайбурзі, Гайдельберзі та Мюнхені.

Під час Першої світової війни Брюкнер був офіцером баварського піхотного полку. Після війни він вступив до баварського фрайкору фон Еппа і взяв участь у розгромі Баварської Радянської Республіки.

В кінці 1919 року Брюкнер знову вступив до університету, вивчав протягом трьох років техніку зйомки кінофільмів. В кінці 1922 року вступив в НСДАП і кілька місяців по тому, 1 лютого 1923 року став командиром полку СА в Мюнхені. Він був одним з тих, хто активно підштовхував керівництво партії влаштувати повстання.

Брюкнер взяв участь в пивному путчі 8-9 листопада 1923 року в Мюнхені, за участь в якому був засуджений на півтора року тюремного ув'язнення. За рішенням судової влади він був відпущений на свободу через чотири з половиною місяці і знову очолив свій старий полк СА.

1 серпня 1930 року Брюкнер став ад'ютантом і охоронцем Адольфа Гітлера, потім був призначений шефом ад'ютантів. У зв'язку з цим він мав великий вплив у внутрішньому колі Гітлера. 1 вересня 1930 року знову вступив у НСДАП (партійний квиток №298 623). Разом із Йозефом Геббельсом і Зеппом Дітріхом, брав участь в пропагандистському фільмі «Гітлер над Німеччиною» (1932).

Брюкнер, якого дуже любили відвідувачі рейхсканцелярії за його прямоту і привітність, втратив весь свій вплив з початком Другої світової війни. Він став помічати, що поступово ад'ютанти від вермахту і СС набувають все більшого впливу на шкоду йому. 18 жовтня 1940 року Брюкнер був несподівано звільнений за суперечку з управдомом Гітлера. Скоріше за все, до звільнення Брюкнера був причетний Мартін Борман.

На посаді шефа ад'ютантів Брюкнера змінив Юліус Шауб. До кінця Другої світової війни Брюкнер служив вермахті.

Звання

• Однорічний доброволець (1 жовтня 1904)
• Єфрейтор (20 травня 1905)
• Унтерофіцер (1 вересня 1905)
• Віцефельдфебель ландверу (15 листопада 1914)
• Кандидат в офіцери (15 листопада 1914)
• Фельдфебель-лейтенант (13 липня 1915)
• Лейтенант ландверу (2 червня 1916)
• Оберлейтенант ландверу (15 березня 1918)
• Оберфюрер СА (18 грудня 1931)
• Групенфюрер СА (1 березня 1933)
• Обергрупенфюрер СА (9 листопада 1934)
• Майор резерву (1 червня 1941)
• Оберстлейтенант резерву (1943)
• Оберст (1 грудня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною (14 березня 1915)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Пам'ятна військова медаль «Киффгойсер» 1914/18
• Німецька пам'ятна медаль світової війни ради ордена Німецького Почесного Легіону з бойовою відзнакою
• Хрест Німецького союзу фронтовиків
• Медаль «Кільце Національного автомобільного і повітряного руху»
• Орден крові (№7; 9 листопада 1933)
• Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
• Почесний кинджал СА
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний громадянин міста Детмольд (15 січня 1936) — позбавлений 9 листопада 1945 року.
• Почесний знак Кобург (1936)
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

Галерея

• 
  Брюкнер — крайній ліворуч (Берлін, 1940).
• 
  Брюкнер — крайній ліворуч (1939).

Література

• Joachim Lilla u. a.: Statisten in Uniform – Die Mitglieder des Reichstags 1933–1945. Ein biographisches Handbuch unter Einbeziehung der völkischen und nationalsozialistischen Reichstagsabgeordneten ab 1924. Düsseldorf 2004, S. 66 f.

Посилання

• Вільгельм Брюкнер на IMDb [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Біографія Вільгельма Брюкнера.