Вільгельм Вайсс (генерал)

Вільгельм Вайсс (нім. Wilhelm Weiß; 10 грудня 1885, Ремерштадт — 1966) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту (1 жовтня 1941). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Вільгельм Вайсс
нім. Wilhelm Weiß
Народився	10 грудня 1885(1885-12-10) Ремерштадт
Помер	1966(1966)
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Ювілейний хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Залізний хрест 2-го класу Медаль за 2 поранення (Австро-Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія) Хрест «За вислугу років» (Австрія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

18 серпня 1905 року вступив в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в австрійській армії. З 1 листопада 1937 року — командир піхотного стрілецького училища. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 21 липня 1938 року — командир 138-го піхотного (згодом — єгерського) полку, з 1 жовтня 1941 року — гірського корпусу «Норвегія». 18 жовтня 1941 року відправлений в резерв ОКГ. 15 листопада 1941 року призначений в штаб 7-ї гірської дивізію, 2 грудня 1941 року — в Генштаб 8-го армійського корпусу. З 19 грудня 1941 по 1 січня 1942 року — командир 7-ї гірської дивізії. З 1 квітня 1941 року — командир штабу єгерських з'єднань. 10 грудня 1942 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 1 лютого 1943 року — командир східних частин особливого призначення 704. 31 липня 1943 року знову відправлений в резерв ОКГ. 15 квітня 1944 року відряджений до командувача військами у Франції. З 5 червня 1944 року — гарнізонний комендант Тронгейма. 21 червня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 15 липня 1944 року — військовий комендант Праги, з 1 серпня 1944 року — Брно. 20 вересня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ і більше не отримав призначень.

Нагороди

• Ювілейний хрест
• Срібна і бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Військовий Хрест Карла
• Залізний хрест 2-го класу
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з двома смугами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Орден Заслуг (Австрія), лицарський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний хрест 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 12 грудня 1941)
• Німецький хрест в сріблі (7 вересня 1943)

Література

• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Особова справа.
• Нагороди. [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]