Вільгельм Вольфсон

Вільгельм Вольфсон (нім. Wilhelm Wolfsohn; псевдонім: Карл Маєн; 20 жовтня 1820, Одеса — 13 серпня 1865, Дрезден, Німеччина) — німецький журналіст, драматург, перекладач і посередник у літературних зв'язках між Німеччиною та Росією.

Вільгельм Вольфсон
Народився	20 жовтня 1820(1820-10-20)[1][2]  Одеса, Російська імперія[1]
Помер	13 серпня 1865(1865-08-13)[1][2] (44 роки)  Дрезден, Німецький союз[1]
Діяльність	перекладач, журналіст, письменник
Знання мов	німецька[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Вільгельм Вольфсон (знімок Германа Кроне, бл. 1855)

Могила Вільгельма Вольфсона

Вільгельм Вольфсон народився 20 жовтня 1820 року в Одесі в бідній ортодоксальній єврейській родині німецького походження. Навчався в місцевій єврейській гімназії. 15 грудня 1837 року розпочав вивчення медицини в Лейпцигу^[4]. Окрім медицини, відвідував лекції з класичної філософії, філології та історії.

Перші публікації Вольфсона з'явилися у журналі Allgemeine Zeitung des Judenthums. У 1840–1841 роках його поезії під псевдонімом Карл Маєн були надруковані в збірках Veilchen та Sternbilder. У 1841 році в Лейпцигу приєднався до гуртка Георга Гервеґа, де познайомився з Теодором Фонтане — став його другом і першим покровителем.

У 1843 році повернувся до Одеси з метою зібрати матеріали для перекладів з російської мови. 1845 року знову оселився в Німеччині. Від 1852 року мешкав у Дрездені, де писав драматичні твори: Nur eine Seele (1855) та Die Osternacht (1857). Був співзасновником Німецького фонду Шиллера в Дрездені. Мав дружні стосунки з письменником Бертольдом Ауербахом.

Похований на Старому єврейському кладовищі у Дрездені.

Його найстарший син, Матіас Вільгельм Вольфсон, відомий під псевдонімом Вільгельм Вольтерс, був письменником і упорядником листування між батьком та Теодором Фонтане.

• 
  Russische Revue — журнал про духовне життя в Росії, редагований Вольфсоном, 1863
• 
  Лист Вільгельма Вольфсона до Ернста ам Енде, 18 червня 1859
• 
  Портрет Вільгельма Вольфсона

Твори

• Ernst Richter [псевдонім Вольфсона]: Der Journalistenspiegel. Лейпциг: Fort, 1839
• Carl Maien [псевдонім Вольфсона] та Siegm[und] Frankenberg (ред.): Jeschurun. Taschenbuch für Schilderungen u. Anklänge aus dem Leben der Juden. Лейпциг: Fort, 1841
• Wilhelm Wolfsohn: Rußlands Novellendichter. 3 томи, F.A. Brockhaus, Лейпциг, 1848–1851
• Wilhelm Wolfsohn: Dramatische Werke. Томи 1–3. Дрезден: Kuntze, 1857–1859

Листування

• Theodor Fontanes Briefwechsel mit Wilhelm Wolfsohn. Упоряд. Хрісті Шульце. Берлін і Веймар, 1988.