Вільгельм Кернер

Вільгельм Кернер, пізніше Гульельмо Кернер (нім. Wilhelm Körner (Guglielmo Körner); 20 квітня 1839(18390420), Кассель — 29 березня 1925, Мілан) — німецький хімік.

Вільгельм Кернер
Wilhelm Körner (Guglielmo Körner)
Народився	20 квітня 1839(1839-04-20)[1][2][3]  Кассель
Помер	28 березня 1925(1925-03-28)[1] (85 років)  Мілан
Поховання	Монументальне кладовище
Країна	Німеччина  Королівство Італія
Діяльність	хімік, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater	Гіссенський університет
Заклад	Університет Палермо Державний Університет Мілана
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Національна академія дей-Лінчей Туринська академія наук[3]
Батько	Johann Wilhelm Körnerd[4]
Нагороди	медаль Деві (1900)
Вільгельм Кернер у Вікісховищі

Біографія

Кернер вивчав хімію в університеті Гіссена, який закінчив у 1860 році. У 1866 році він став помічником Кекуле в університеті Гент. Коли у 1867 році Кекуле запросили до Боннського університету, Кернер залишив Гент і перейшов до університету Палермо. Там він працював у лабораторії Станіслао Канніццаро, де зайнявся вивченням ароматичних сполук. Крім роботи над ароматичними сполуками, Кернер також проявляв інтерес до ботаніки. У 1870 році він прийняв кафедру органічної хімії в "Scuola Superiore di Agricoltura" ("Школа сільського господарства", Міланський університет), де і пропрацював до 1922 року (до 83-річного віку).