Вільгельм Коппе

Карл Генріх Вільгельм Коппе (нім. Karl Heinrich Wilhelm Koppe; 15 червня 1896, Гільдесгайм — 2 липня 1975, Бонн) — німецький офіцер, один з керівників окупаційного режиму в Польщі, обергруппенфюрер СС і генерал поліції (30 січня 1942 роки), генерал військ СС (1 липня 1944 року).

Вільгельм Коппе
нім. Wilhelm Koppe
Народився	15 червня 1896(1896-06-15)[1][2]  Гільдесгайм, Гільдесгайм[1]
Помер	2 липня 1975(1975-07-02)[1] (79 років)  Бонн, ФРН[1]
Поховання	Rüngsdorf Cemeteryd[3]
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, Працівник Гестапо
Знання мов	німецька
Заклад	Гестапо
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна[4]
Членство	СС[5][4] і СА
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd, Вищий керівник СС і поліції[4] і chief of policed[6]
Військове звання	обергруппенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[5][7]
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років у СС» (12 років) Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Золотий партійний знак НСДАП Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Освіта і служба в армії

Вільгельм Коппе народився в родині судового виконавця. Відвідував вищі школи в Штольценау на Везері, в Гарбурзі і Вільгельмсбурзі. Здобув освіту торгового працівника. Після закінчення школи пішов добровольцем на фронти Першої світової війни. Воював на Західному фронті. У грудні 1916 року надано звання лейтенант. Після демобілізації в кінці 1919 року заснував власну торгову справу, займався оптовою торгівлею кавою і шоколадом у Гамбурзі.

Кар'єра в СС

1 вересня 1930 року вступив у НСДАП (квиток № 305 584), в 1931 році — в СА, 2 січня 1932 року — в СС (посвідчення № 25 955), отримав чин труппфюрера. З 1 вересня 1932 року — керівник 17-го штандарта СС. 12 листопада 1933 року обраний депутатом Рейхстагу від Везер-Емса. З кінця 1933 року по жовтень 1935 року — керівник 26-го абшніта СС в Данцигу. З 13 вересня 1936 року — інспектор поліції безпеки і СД в районі Ельба (штаб-квартира — Дрезден).

Вищий керівник СС і поліції

Після Польської кампанії було утворено рейхсгау «Вартеланд» з центром в Позені, а Коппе 26 жовтня 1939 року призначений там вищим керівником СС і поліції. Керував масовим виселенням поляків з Вартенланда на територію генерал-губернаторства, а також євреїв в гетто і концентраційні табори. Був головним ініціатором створення концтабору Хелмно, де було знищено 320 тисяч чоловік. Очолив знищення єврейських гетто на території Вартенланда.

9 листопада 1943 року Коппе був призначений вищим керівником СС і поліції в генерал-губернаторстві. На цій посаді був одним з головних організаторів нацистського терору. У самому кінці війни, 20 квітня 1945 року, був призначений вищим керівником СС і поліції «Південь» зі штаб-квартирою в Мюнхені.

Післявоєнна кар'єра

Після закінчення війни в 1945 році Коппе зник. Потім, взявши дошлюбне прізвище своєї дружини (Ломан), продовжував займатися в ФРН підприємницькою діяльністю і був комерційним директором великої шоколадної фабрики в Бонні.

Звільнення від відповідальності

У 1960 році був ідентифікований і заарештований, але потім звільнений 19 квітня 1962 року за заставу в 30 тисяч дойчмарок. У 1964 році в Бонні над ним почався судовий процес. Коппе звинувачувався в пособництві вбивству 145 тисяч осіб. Однак потім судовий розгляд було відкладено у зв'язку з його поганим здоров'ям. У 1966 році суд Бонна ухвалив справу проти Коппе припинити, а самого його звільнити за станом здоров'я.

На прохання Польщі про видачу Коппе уряд ФРН відповів відмовою.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го класу (12 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Почесний знак рейхсгау Вартерланд
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)

Література

• Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 217—218. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 368. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).

• Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 291. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.

• Иоахим Лилла, Мартин Деринг (Joachim Lilla, Martin Döring) «Статисты в униформе. Члены рейхстага в 1933—1945» («Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945»). Дюссельдорф, 2004, ISBN 3-7700-5254-4.
• Эрих Штокхорст (Erich Stockhorst): «5000 руководителей — Кто был кем в Третьем Рейхе» («5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich»). — Киль, Издательство Арндта, 2000, ISBN 3-88741-116-1.