Вільгельм Крізоллі

Вільгельм Крізоллі (нім. Wilhelm Crisolli; 20 січня 1895, Берлін, Німецька імперія — 12 вересня 1944, Пістоя, Королівство Італія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Вільгельм Крізоллі
Народився	20 січня 1895(1895-01-20)  Берлін, Німецька імперія
Помер	12 вересня 1944(1944-09-12) (49 років)  Пістоя, Тоскана, Італія
Поховання	Futapass German military cemeteryd
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	? — 1944
Військове звання	Генерал-лейтенант
Батько	Rudolf Crisollid
Брати, сестри	Karl-August Crisollid
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія

4 серпня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону 8-го стрілецького полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 3 червня 1940 року — командир свого полку. Учасник Балканської кампанії та Німецько-радянської війни. 31 січня 1942 року важко поранений і направлений на 6 тижнів в курортний лазарет Марієнбада, після чого 20 березня 1942 року був відправлений в резерв ОКГ. З 1 травня 1942 року — командир 13-ї стрілецької бригади. 30 жовтня 1942 року знову відправлений в резерв. З 1 грудня 1942 по 15 травня 1943 року виконував обов'язки командира 13-ї, з 20 травня по 27 червня 1943 року — 16-ї танкової, з 10 по 14 липня — 333-ї піхотної, з 25 липня по 22 серпня — 6-ї танкової дивізії. З 25 листопада 1943 року — командир 20-ї авіапольової дивізії. 12 вересня потрапив в засідку, влаштовану італійськими партизанами, отримав важку травму голови і загинув.

Звання

• Фанен-юнкер (4 серпня 1914)
• Фенріх (1 травня 1915)
• Лейтенант (31 грудня 1915)
• Оберлейтенант (1 квітня 1925)
• Гауптман (1 лютого 1930)
• Майор (1 листопада 1935)
• Оберстлейтенант (1 серпня 1938)
• Оберст (1 серпня 1941)
• Генерал-майор (1 лютого 1944)
• Генерал-лейтенант (25 березня 1945, посмертно заднім числом від 1 вересня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (26 вересня 1939)
  • 1-го класу (8 жовтня 1939)
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
• Лицарський хрест Залізного хреста (15 липня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 478–479.
• Thomas Medicus: In den Augen meines Großvaters. Deutsche Verlags-Anstalt, München 2004, ISBN 3-421-05577-7.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання

• Біографічні дані