Вільгельм Леопольський

Вільгельм Леопольський (пол. Wilhelm Leopolski; 5 травня 1828, Дрогобич — 29 січня 1892, Відень) — польський живописець.

Вільгельм Леопольський
пол. Wilhelm Leopolski
Народження	5 травня 1828(1828-05-05)[1]  Дрогобич, Самбірський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Смерть	29 січня 1892(1892-01-29)[2][3] (63 роки)
	Відень, Австро-Угорщина
Країна	Польща  Російська імперія
Навчання	Краківська академія мистецтв[4], Мюнхенська академія мистецтв і Віденська академія мистецтв[4]
Вчитель	Ганс Фредрік Ґуде[4]
Діяльність	художник
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей
Вільгельм Леопольський у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 травня 1828 року в місті Дрогобичі (тепер Львівська область, Україна). З 1852 року навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв, з 1861 року — у Віденській академії мистецтв. 1863 року брав участь у польському визвольному повстанні. Пізніше мешкав у Бродах, у 1866—1878 роках — у Львові, наприкінці життя переїхав до Відня. Помер у Відні 29 січня 1892 року.

Творчість

Малював:

портрети

• скульптора Юзефа Бжостовського (1863);
• Люціана Семенського;

історичні композиції

• «Смерть Ацерки» (Національний музей у Львові);
• «В козацькій неволі» (1876, Національний музей у Львові);

жанрові картини

• «Виїзд до праці» (1856).

«Ключник Гервасій»	«В козацькій неволі»	«Портрет Лори Фрід»	«Портрет Люціана Семенського»

Вшанування

У 1935—1946 роках у Львові була вулиця Леопольського (нинішня вулиця Луцька)^[5].