Вільгельм Шепман

Вільгельм Шепман (17 червня 1894(1894-06-17) , Winz-Baak^d, Прусське королівство  — 26 липня 1970(1970-07-26) , Гіфгорн, Нижня Саксонія ) — державний і партійний діяч Третього Рейху, з 2 травня 1943 року виконував обов'язки начальника штабу СА в званні обергруппенфюрера СА, з 9 листопада 1943 начальник штабу СА, рейхсляйтер.

Вільгельм Шепман Wilhelm Schepmann
Вільгельм Шепман
Начальник штабу СА
9 листопада 1943 — 9 травня 1945
Попередник:	Віктор Лютце
Спадкоємець:	організацію знищено
Народження:	17 червня 1894(1894-06-17) Хаттінген, Німецька імперія
Смерть:	26 липня 1970(1970-07-26) (76 років) Гіфхорн Нижня Саксонія ФРН
Країна:	Німеччина
Партія:	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Військова служба
Звання:	Начальник штабу СА
Битви:	Перша Світова Війна Друга Світова Війна
Нагороди:	Залізний хрест 2-го класу Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) За поранення (нагрудний знак) Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Застібка до Залізного хреста 2-го класу Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Після закінчення педагогічного училища працював учителем початкової школи у Хаттінгені. Брав участь у Першій світовій війні в складі 7-го Вестфальського єгерського батальйону. Спершу як ротний командир (лейтенант- резервіст), потім як ад'ютант батальйону і як дисциплінарний офіцер (нім. Gerichtsoffizier). Під час війни він був тричі поранений, двічі важко.

У 1925 році вступив до НСДАП (партійний білет № 26.762)^[2]. У 1928 році був керівником штурмовиків Хаттінгену. У 1931 році Шепман кидає вчителювання і повністю занурюється у працю в СА, ставши головою підгрупи СА «Вестфалія-Південь» у званні оберфюрера СА. З листопада 1932 року, очолив групу СА «Вестфалія».

У квітні 1934 року отримав звання групенфюрера СА, а 9 листопада 1936 — обергруппенфюрера СА. З квітня 1934 — керівник (фюрер) 10-ї обер-групи СА «Вестфален-Нижній Рейн», з листопада 1934 по травень 1943 — також і групи СА «Саксонія». У лютому 1933 року був призначений Поліцай-президентом Дортмунда. Член (депутат) ландтагу Пруссії у 1932-33 роках, член (депутат) Рейхстагу з 12 листопада 1933 по 1945 роки.

Змінив Віктора Лютце на посаді начальника штабу СА, ставши останнім на цій посаді, займаючи її до самого краху Третього Рейху. Активно співпрацював з СС, унаслідок чого в його підпорядкування були передані великі військові з'єднання СС, включаючи 18-ту дивізію СС «Горст Вессель».

Після війни пройшов денацифікацію, займався політичною діяльністю, був членом міської ради Гаттінгену. У 1952 році був обраний до парламенту Нижньої Саксонії.

Нагороди

Вільгельм Шепман інспектує фольксштурм (1945)

Перша світова війна

• Залізний Хрест 2-го класу
• Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) (1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Міжвоєнний період

• Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» (1929)
• Почесний кут старих бійців (лютий 1934) — у вересні того ж року замінений на почесну пов'язку СА.
• Золотий партійний знак НСДАП
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Залізний Хрест 1-го класу