Вільгельм Шпайдель

Вільгельм Шпайдель (нім. Wilhelm Speidel; 8 липня 1895, Метцинген — 3 червня 1970, Нюртінген) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації.

Вільгельм Шпайдель
нім. Wilhelm Speidel
Шпайдель на суді (1948).
Народився	8 липня 1895(1895-07-08)[1][2]  Метцинген[1]
Помер	3 червня 1970(1970-06-03)[1] (74 роки)  Нюртінген[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Відомий завдяки	елліністичний період[3], Людвіг ван Бетховен[3] і давньогрецьке мистецтво[4]
Знання мов	німецька[2]
Заклад	Імперське міністерство авіації[2]
Учасник	Перша світова війна[2], Друга світова війна[5], Польська кампанія[2] і Битва за Британію[2]
Членство	Німецький археологічний інститут[6] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1922)[2]
Військове звання	Генерал авіації
Батько	Emil Speideld
Брати, сестри	Ганс Шпайдель
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Орден Михая Хороброго 3-го класу Орден «Доблесний авіатор» Нагрудний знак пілота
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Зліва направо: Альберт Кессельрінг, Шпайдель і Герман Герінг (1940).

26 червня 1913 року вступив в 123-й гренадерський полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою свого полку. З 21 березня 1918 року — командир штурмового батальйону 27-ї піхотної дивізії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. В січні-серпні 1923 року нелегально перебував на території окупованого французами Рура. Пройшов секретну підготовку офіцера Генштабу. 31 березня 1928 року звільнений з армії, але вже 1 лютого 1929 року призначений радником відділу Т3 (розвідка) Військового управління Імперського військового міністерства. З травня 1929 по травень 1930 року перебував у відрядженні в США, де вивчав стан і тактику авіаційних і зенітних з'єднань. 11 червня 1930 року переведений у відділ Т2 (організаційний), а 1 квітня 1933 року — у відділ L1 (ППО). 1 листопада 1933 року переведений в люфтваффе і призначений радником Командного управління. З 1 липня 1935 року — командир авіагрупи «Гібельштадт» і комендант однойменної авіабази. З 1 квітня 1936 року — начальник штабу 3-го авіаційного округу (Берлін), з 1 липня 1938 року — 1-го Командування групи ВПС, з 1 лютого 1939 року — 1-го повітряного флоту. Учасник Польської кампанії. 19 грудня 1939 року переведений на посаду начальника штабу 2-го повітряного флоту. В жовтні 1940 року призначений главою німецької військово-повітряної місії в Румунії. У Бухаресті він залишався до 15 червня 1942 року. 11 вересня 1942 року призначений командувачем німецькими ВПС в Південній Греції, а 8 вересня 1943 року — військовим комендантом всієї Греції. 27 квітня 1944 року переведений в резерв ОКЛ. З 10 вересня 1944 по 22 січня 1945 року — начальник штабу зв'язку ОКЛ на Південному Сході. 14 березня 1945 року призначений командиром 1-го фельд'єгерського корпусу і командував ним до кінця війни. 8 травня 1945 року здався союзниками. Як підсудний був притягнутий до процесу Американського військового трибуналу у справі командування вермахту на Балканах і 19 лютого 1948 року засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. 3 лютого 1951 року звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (26 червня 1913)
• Фенріх (22 березня 1914)
• Лейтенант (7 серпня 1914)
• Оберлейтенант (22 березня 1918)
• Гауптман (1 квітня 1926)
• Майор (1 жовтня 1933)
• Оберстлейтенант (1 вересня 1935)
• Оберст (1 жовтня 1937)
• Генерал-майор (22 вересня 1939)
• Генерал-лейтенант (19 липня 1940)
• Генерал авіації (1 січня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак спостерігача (Румунія)
• Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 19 вересня 1941)
• Орден «Доблесний авіатор», командорський хрест з мечами (Румунське королівство; 19 вересня 1941)

Див. також

• Ганс Шпайдель — молодший брат.

Бібліографія

• Wilhelm Speidel (unter dem Pseudonym Helm Speidel): Reichswehr und Rote Armee (PDF; 1,7 MB). In: „Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte“, Jg. 1, Nr. 1/1953, S. 9–45, mit einem Vorwort von Hans Rothfels.

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 166