Вільна народна держава Вюртемберг

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вюртемберг (значення).

Вільна народна держава Вюртемберг (нім. Freier Volksstaat Württemberg) — вільна держава, що існувала в 1918–1945 роках на території сучасної німецької землі Вюртемберг у складі Веймарської республіки та Третього Рейху. Столиця республіки — Штутгарт.

Вільна народна держава Вюртемберг нім. Freier Volksstaat Württemberg
1918—1945 ↓
Прапор Герб
Вюртемберг: історичні кордони на карті Вільна народна держава Вюртемберг у складі Веймарської республіки та Третього Рейху
Столиця	Штутгарт
Форма правління	Республіка
Президент/Рейхсштатгальтер
• 1918-1920	Вільгельм Блос
• 1933-1945	Кристіан Мергенталер
Історія
• Засновано	9 листопада
• Поділ Німецької імперії/німецька революція 1918 року	1918
• Інтербелум	1918-1939
• Версальський договір	1919
• Реорганізація адміністративного устрою Третього Рейху (ліквідація де-факто)	7 квітня 1933
• Ліквідовано	1945
Площа
• 1925[1]	19 508 км2
Населення
• 1925[2]	2 580 235 осіб
Густота	132,3 осіб/км²
Попередник Наступник Вюртемберзьке королівство Вюртемберг-Баден Вюртемберг-Гогенцоллерн
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільна народна держава Вюртемберг

Історія

Революція у Вюртемберзі

З Німецькою революцією наприкінці Першої світової війни Вюртемберзьке королівство було перетворено з монархії на демократичну республіку без кровопролиття; її кордони та внутрішнє управління залишалися незмінними. Король Вюртемберга Вільгельм II зрікся престолу 30 листопада 1918 року. Після введення нової конституції (значно зміненої пізніше в цьому році) асамблеєю, обраною в січні^[3] і Веймарської конституції 1919 року, Вюртемберг був відновлений як держава-член Німецького Рейху^[4].

Порівняно з політичними потрясіннями, які переслідували Веймарську Німеччину, політичний розвиток у Вюртемберзі ґрунтувався на безперервності та стабільності. Спроба деяких агітаторів викликати заворушення загальним страйком^[en] була зірвана діями залізничних чиновників щодо паралізування сполучення зі столицею Штутгартом. Повстання баварських комуністів не мало жодного впливу на Вюртемберг; його, навпаки, придушили за допомогою вюртемберзьких військ, не встигнувши поширитися через кордон^[3].

1920–1952 рр.

Кожен із трьох законодавчих періодів вюртемберзького парламенту в 1920 — 1932 рр. тривав повну встановлену тривалість чотири роки, на відміну від федерального рівня, де в той самого періоду відбулося сім виборів і сімнадцять урядів. Соціал-демократи втратили свій вплив у Вюртемберзі на початку історії держави, з консервативними коаліціями, які формували уряд в 1924 — 1933 рр. Попри численні фінансові кризи, які вплинули на Німеччину в 1920-х — 1930-х рр., економічний розвиток Вюртемберга відбувався краще, ніж у багатьох інших німецьких землях, а Штутгарт став регіональним центром фінансів і культури.

Із захопленням нацистами федеральної влади в 1933 році вони розпочали процес гляйхшальтунг (координація), ліквідацію всіх ненацистських організацій. Вюртемберг, разом з усіма іншими німецькими землями, скасував свій Ландтаг, а його державний суверенітет був переданий уряду Рейху згідно з «Законом про реконструкцію Рейху^[en]» від 30 січня 1934 року. Хоча сама держава формально не була скасована, вона була замінена в адміністративному значенні НСДРП гау Вюртемберг-Гогенцоллерн.

Після Другої світової війни Вюртемберг був розділений між окупаційними зонами союзників США та Франції в Німеччині та став частиною двох нових земель: Вюртемберг-Баден у північній американській зоні та менший Вюртемберг-Гогенцоллерн у південній французькій зоні. У 1952 році ці дві землі були об’єднані з Південним Баденом (також у французькій зоні), щоб утворити сучасну німецьку землю Баден-Вюртемберг.

Див. також

• Вільна держава Пруссія (1918–1933)
• Баварська Радянська Республіка
• Провінція Нижня Сілезія
• Провінція Гогенцоллерн
• Вільна держава Шаумбург-Ліппе
• Вільна держава Ольденбург