Вільхівці (Коломийський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вільхівці.

Вільхі́вці — село в Україні, у Чернелицькій селищній громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Площа — 324,2 га, населення — 628 осіб.

село Вільхівці
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Тер. громада	Чернелицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26080250020089114
Основні дані
Засноване	1447
Населення	628
Площа	10,84 км²
Густота населення	57,93 осіб/км²
Поштовий індекс	78113
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°47′30″ пн. ш. 25°22′43″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	78112 Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с-ще Чернелиця, вул. Незалежності, 19
Карта
Вільхівці
Вільхівці
Мапа

Назва

Івано-Франківська обласна Рада народних депутатів рішенням від 25 грудня 1992 року уточнила назву села Вільховець на Вільхівці^[1].

Географічні дані

Село розташоване на берегах правої притоки Дністра — річки Потоку, за 20 км від Городенки. Належить до історико-етнографічного регіону Покуття. Межує з селами Чернелиця, Кунисівці, Корнів та Олієво-Королівка.

Через село проходить автошлях С090407 Вікно—Хмелева. На околицях розташований каскад Вільховецьких водоспадів заввишки 1,5–2,5 м.

Історія

Давні часи

Поблизу села виявлено археологічні знахідки доби середнього кам'яного віку (150–40 тис. років тому) та сліди трипільської культури. На річці Глибокій (нині Потік) колись діяло дев'ять млинів.

Перша письмова згадка — у документах Галицького земського суду від 1 травня 1447 року, де село згадується як Ольховец (пол. Olchowecz).

Річ Посполита і Габсбурзька монархія

У XVI—XVII ст. село належало місцевим польським дідичам. Навчання в школі велося переважно польськими вчителями польською мовою. У цей час через територію також проходили козацькі загони Богдана Хмельницького та опришки Олекси Довбуша.

Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року Вільхівці відійшли до Заліщицької провінції Австрійської імперії. У 1848 році на честь скасування панщини встановлено хрест, який зберігся донині.

У 1909 році в селі відкрито читальню товариства «Просвіта». У 1912 році тут побував письменник Василь Стефаник.

Перша світова війна і міжвоєнний період

Під час Першої світової війни через Вільхівці проходила лінія фронту. У 1916 році село опинилося в зоні Брусиловського прориву. Після війни останки загиблих були перепоховані Червоним Хрестом.

У 1920–1930-х роках діяла читальня «Просвіти» та будувався Народний дім. Визначним діячем того часу був педагог і громадський активіст Михайло Прокіпчук, організатор руху «Луг» на Городенківщині.

Друга світова війна і післявоєнний період

Під час німецької окупації з села було вивезено на примусові роботи до Німеччини 11 осіб. Частину мешканців мобілізували до Червоної армії, значна кількість загинула під час бойових дій.

У 1944—1945 роках у Вільхівцях діяли загони УПА. Після війни частину учасників підпілля заарештували й відправили до таборів.

У 1947 році створено колгосп, з 1962 року проведено електрифікацію. У 1979 році збудована нова школа, а пізніше — Будинок культури, сільраду й поштове відділення. 1995 року село було газифіковано.

Економіка

У 2000 році на базі колишнього колгоспу створено приватне підприємство агропромислового типу ППА «Вільхівці», яке запровадило сучасні технології землеробства. У 2012 році підприємство збудувало сучасний елеваторний комплекс.

На території села функціонує футбольний стадіон «Чайка», придатний для проведення матчів Першої ліги України. Домашні ігри проводить футбольний клуб «Вільхівці», чемпіон Івано-Франківської області сезону 2022/23.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	626	99.68 %
російська	2	0.32 %
Усього	628	100 %

Релігія

На межі XVIII—XIX століть у селі існувала дерев'яна церква святого Микити. У 1837 році Вільхівці були окремою парафією, а з 1841 року належали до Корнева. Священиком у цей період був о. Йоган Вагилевич — діяч «Руської трійці».

Сучасна Церква святого Микити з каменю зведена у 1887 році, є пам'яткою архітектури місцевого значення (№ 691). Настоятелем храму є митрофорний протоієрей Іван Бурак. У селі також споруджені кілька каплиць та статуй релігійного змісту.

Відомі люди

• Чорнопиский Михайло Гнатович (1934) — український фольклорист, доцент ЛНУ імені Івана Франка
• Кубійович Тарас Степанович (1970—2020) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
• Приймак Іван Васильович (1959) — підприємець, засновник ППА «Вільхівці», депутат обласної ради, меценат.
• Прокіпчук Михайло Іванович (1901 — ?) — політичний діяч, голова Проводу Лугу Городенківщини.
• Вербіцький Іван Володимирович (1953) — інженер-конструктор, учасник запуску ракети «Буран».
• Приймак Володимир Іванович (1955) — перший редактор газети «Край», письменник і заслужений журналіст України
• Романів Петро Іванович (1951) — директор Івано-Франківської філії ВАТ «Укртелеком», почесний зв'язківець України.
• Роїк Іванна Михайлівна (1985) — літературознавиця, доктор наук, викладачка.
• Чорнописький Антон Михайлович (1941—2000) — поет, педагог.
• Чорнописький Іван Макарович (1960) — альпініст, 9 серпня 1993 року виніс перший український прапор на одну з найвищих вершин планети — пік Хан Тенгрі (7010 м), автор книги «Через Карпати на штурм Хан Тенгрі».
• Костик Ярослава Несторівна (1965) — художниця, авторка сакральних розписів.