Вільям Бейлі

Вільям Бейлі (англ. William Baly; нар. 1814, Кінґс-Лінн — пом. 28 січня 1861, Вімблдон) — англійський лікар.

Коротка інформація Вільям Бейлі, англ. William Baly ...

Вільям Бейлі
англ. William Baly

Народився	1814^[1]^[2]^[…] Кінґс-Лінн
Помер	28 січня 1861(1861-01-28) Вімблдон ·залізнична катастрофа^d
Поховання	Кенсал-Грін
Діяльність	лікар
Знання мов	англійська^[3]
Членство	Лондонське королівське товариство
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Goulstonian Lectures^d (1847)
Медіафайли у Вікісховищі

Народився в Кінґс-Лінн, графство Норфолк (1814). Після завершення медичної освіти в Королівській колегії хірургів та Товаристві аптекарів — продовжив навчання в Парижі, Гайдельберзі та Берліні. Отримавши докторський ступінь у Берлінському університеті (зараз — Берлінський університет імені Гумбольдтів) в 1836 році, Бейлі повернувся до Лондона і відкрив приватну практику. Пізніше він був викладачем і лікарем у лікарні Святого Варфоломія (англ. St Bartholomew's Hospital), а в 1859 році — призначений «екстраординарним лікарем» королеви Вікторії^[4].

Бейлі провів значні дослідження дизентерії та холери. У 1840-х роках він працював тюремним лікарем у Мілбанковській в'язниці і опублікував важливий трактат про хвороби та гігієну в'язниць. Опублікував англійський переклад книги Йоганна Петера Мюллера «Елементи фізіології» (нім. Handbuch der Physiologie des Menschen).

У 1847 році обраний — Членом Королівського товариства, а в тому ж році — гулстонський лектор з дизентерії в Королівському коледжі хірургів^[5].

Бейлі загинув у залізничній катастрофі біля Вімблдону, на південний захід від Лондона, 28 січня 1861 року; він похований на цвинтарі Кенсал-Ґрін у Лондоні^[6].

Бейлі був — Членом Королівського коледжу лікарів, який раз на два роки присуджує — «Медаль Бейлі» з фізіології, названу його ім'ям.

Біографія