Вільям Візерінг

Вільям Візерінг (англ. William Withering^[8][9][10], 17 березня 1741 — 6 жовтня 1799) — британський^[8][9] (англійський) ботанік^[9][10], міколог^[8], геолог, хімік^[10] та лікар^[9].

Вільям Візерінг
англ. William Withering
Народився	17 (28) березня 1741[1][2]  Wellingtond, Велика Британія
Помер	6 жовтня 1799(1799-10-06)[1][2][3] (58 років)  Бірмінгем, Ворикшир, Англія, Королівство Велика Британія  ·туберкульоз
Поховання	St Bartholomew's Church, Edgbastond
Країна	Королівство Велика Британія
Місце проживання	Велика Британія Astond
Діяльність	ботанік, лікар, птеридолог, бріолог, міколог, фізик, хімік, геолог, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій
Галузь	ботаніка, геологія, хімія і медицина
Alma mater	Единбурзький університет
Знання мов	англійська[1][4]
Членство	Лондонське королівське товариство і Місячне товариство[5]
Батько	Edmund Witheringd[6]
Мати	Sarah Hectord[6]
У шлюбі з	Helena Cookesd[6]
Діти	William Witheringd[6], Charlotte Witheringd[6] і Helena Witheringd[6]
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вільям Візерінг народився 17 березня 1741 року у Веллінгтоні, Шропшир^[10].

У 1762 році у віці 21 року він вступив до Единбурзького університету^[10].

У 1775 році Візерінг скориставшись списком з 20 трав, які нібито застосовувала знахарка графства Шропшир, вирішив перевірити їхню дію. Результатом цього експерименту було відкриття наперстянки, або дигіталісу.

Вільям Візерінг помер від туберкульозу в Бірмінгемі в жовтні 1799 року у віці 58 років^[10].

Наукова діяльність

Вільям Візерінг спеціалізувався на папоротеподібних, мохоподібних, водоростях, насіннєвих рослинах та на мікології^[8].

Публікації

• 1766: Dissertation on angina gangrenosa^[11].
• 1773: Experiments on different kinds of Marle found in Staffordshire. Phil Trans. 63: 161—2^[11].
• 1776: A botanical arrangement of all the vegetables growing in Great Britain… (two volumes) Publ Swinney, London^[11].
• 1779: An account of the scarlet fever and sore throat, or scarlatina; particularly as it appeared at Birmingham in the year 1778. Publ Cadell London^[11].
• 1782: An analysis of two mineral substance, vz. the Rowley rag-stone and the toad stone. Phil Trans 72: 327—36^[11].
• 1783: Outlines of mineralogy. Publ Cadell, London (a translation of Bergmann's Latin original)^[11].
• 1784: Experiments and observations on the terra ponderosa. Phil trans 74: 293—311^[11].
• 1785: An account of the foxglove and some of its medical uses; with practical remarks on the dropsy, and some other diseases. Publ Swinney, Birmingham^[11].
• 1787: A botanical arrangement of British plants… 2nd ed. Publ Swinney, London^[11].
• 1788: Letter to Joseph Priestley on the principle of acidity, the decomposition of water. Phil Trans 78: 319—330^[11].
• 1790: An account of some extraordinary effects of lightning. Phil Trans 80: 293—5^[11].
• 1793: An account of the scarlet fever and sore throat… 2nd ed Publ Robinson, London^[11].
• 1793: A chemical analysis of waters at Caldas^[11].
• 1794: A new method for preserving fungi, ascertained by chymical experiments. Trans Linnean Soc 2: 263—6^[11].
• 1795: Analyse chimica da aqua das Caldas da Rainha. Lisbon (a chemical analysis of the water of Caldas da Rainha)^[11].
• 1796: Observations on the pneumatic medicine. Ann Med 1: 392—3^[11].
• 1796: An arrangement of British plants… 3rd ed. Publ Swinney, London^[11].
• 1799: An account of a convenient method of inhaling the vapour of volatile substances. Ann Med 3: 47—51^[11].

Див. також

Список ботаніків за скороченням