Вільям Геллоуз Міллер

Вільям Геллоуз Міллер (англ. William Hallowes Miller; 6 квітня 1801 — 20 травня 1880) — валлійський мінералог, заклав основи сучасної кристалографії.

Вільям Геллоуз Міллер
англ. William Hallowes Miller
Народився	6 квітня 1801(1801-04-06)[1][2]  Llandoveryd, Кармартеншир, Уельс, Сполучене Королівство[2]
Помер	20 травня 1880(1880-05-20)[1][2] (79 років)  Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[2]
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	фізик, викладач університету, кристалограф
Alma mater	коледж Святого Іоаннаd
Галузь	геологія
Заклад	Кембриджський університет
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук[2] Геттінгенська академія наук
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1870) член Королівського товариства Единбургаd

Життєпис

Вільям Геллоуз Міллер народився в 1801 році в Веліндрі поблизу міста Лландовері в Кармартенширі в Вельсі. Він навчався в Сент-Джонс коледжі (Кембридж), який успішно закінчив у 1826 р. з відзнакою як п'ятий дискутант^[3]. Став стипендіатом коледжу у 1829 році, протягом кількох років був викладачем коледжу. За цей час опублікував наукові праці з гідростатики та гідродинаміки^[4]. Пізніше зацікавився кристалографією, якій приділяв особливу увагу. 1932 року визнаний ad eundem Оксфордським університетом.

1832 року у віці 31 рік Міллер замінив професора Вільяма Хівела на посаді професора мінералогії^[5]. Цю посаду займав до 1880 року.

Створив систему позначень кристалографічних площин і напрямків, відому як індекси Міллера. 1839 року опублікував свою головну роботу з кристалографії^[6].

Міллер був головним ініціатором реформування стандартів довжини та ваги [5] після пожежі парламенту, яка в 1834 р. знищила старі стандарти, які зберігалися в палаті парламенту. Він був членом комітету, а також Королівської комісії з нагляду за створенням цих стандартів^[3].

1844 року Вільям Геллоуз Міллер одружився з Герріет Сюзан Мінті. Помер в 1880 році в Кембриджі.

Визнання і відзнаки

За визначні наукові досягнення здобув міжнародне визнання й удостоївся багатьох відзнак.

Почесний член:

• Лондонське королівське товариство(1838)
• Петербурзька академія наук, (1864)
• Французька академія наук (1870)
• Королівське товариство Единбурга (1874)

Відзнаки^[3]:

• Королівська медаль Лондонського королівського товариства
• Орден Леопольда I — вища нагорода Королівства Бельгії
• Лицар ордена Святих Маврикія та Лазаря

На честь Вільяма Міллера названо мінерал мілерит.

Вибрані праці

• W. H. Miller (1831) The Elements of Hydrostatics and Hydrodynamics [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• W. H. Miller (1833) An Elementary Treatise on the Differential Calculus [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• W. H. Miller (1839) A Treatise on Crystallography [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• W. Phillips, W. H. Miller, & H. J. Brooke (1852) An Elementary Introduction to Mineralogy [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• W. H. Miller (1863) A Tract on Crystallography [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]