Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський

Вільям Кавендіш-Бентінк, 3-й герцог Портлендський (англ. William Cavendish-Bentinck, 3rd Duke of Portland) — 15-й і 20-й прем'єр-міністр Великої Британії у 1783 та з 1807 до 1809 року. Представник роду Бентінків. Батько індійського губернатора Вільяма Бентінка.

Вільям Генрі Кавендіш-Бентінк William Henry Cavendish-Bentinck
Вільям Генрі Кавендіш-Бентінк
Прапор 15-й Прем'єр-міністр Великої Британії
2 квітня 1783 — 19 грудня 1783
Монарх:	Георг III
Попередник:	Вільям Петті-Фіцморіс
Наступник:	Вільям Пітт молодший
Прапор 20-й Прем'єр-міністр Великої Британії
31 березня 1807 — 4 жовтня 1809
Монарх:	Георг III
Попередник:	Вільям Гренвіль
Наступник:	Спенсер Персіваль
Ім'я при народженні:	англ. William Henry Bentinck
Народження:	14 квітня 1738(1738-04-14)[1][2][…]  Ноттінгемшир, Англія, Королівство Велика Британія
Смерть:	30 жовтня 1809(1809-10-30)[1][2][…] (71 рік)  Бакінгемшир, Англія, Сполучене Королівство[3]
Поховання:	St. Marylebone Churchyardd[4]
Країна:	Королівство Велика Британія  Сполучене Королівство
Релігія:	англіканство
Освіта:	Крайст Черч і Вестмінстерська школа
Ступінь:	доктор цивільного праваd (1792) і магістр мистецтв[d] (1757)
Партія:	Віги Торі
Рід:	Bentinck familyd
Батько:	William Bentinck, 2nd Duke of Portlandd[5]
Мати:	Margaret Bentinck, Duchess of Portlandd[5]
Шлюб:	Dorothy Bentinck, Duchess of Portlandd[5]
Діти:	Frederick Cavendish-Bentinckd[1], Lord Charles Bentinckd[5], William Bentinck, 4th Duke of Portlandd[5], Charlotte Cavendish-Bentinckd[1][5] і Lord William Bentinckd[1][5]
Автограф:
Нагороди:	член Лондонського королівського товариства
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кавендіш.

Бентінк розпочинав кар'єру як член верхньої палати парламенту. Під час війни з американськими колоніями постійно перебував у лавах опозиції. У 1783 році його було призначено першим лордом скарбниці, але того ж року був змушений поступитись місцем кабінету Пітта і був в опозиції до нього до 1792 року, коли розпочав боротьбу проти Французької революції, а разом із тим підтримував і уряд. У 1794 році він посів місце державного секретаря внутрішніх справ й у 1807 році знову був призначений лордом скарбниці і главою кабінету. Помер у 1809 році.