Винницька Ірина Гнатівна

Ірина Гнатівна Ви́нницька (нар. 5 квітня 1936, Конське) — українська майстриня художньої вишивки і ткацтва, художниця тканин; членкиня Львівської організації Спілки радянських художників України з 1968 року.

Винницька Ірина Гнатівна
Народження	5 квітня 1936(1936-04-05) (89 років)  Конське, Свентокшиське воєводство, Польща
Країна	Польська Республіка  СРСР  Україна
Навчання	Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша (1959) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1969)
Вчитель	Цьонь Василь Данилович, Манастирський Вітольд Антонович, Сельський Роман Юліанович і Токар Марта Василівна
Діяльність	художниця, вишивальниця, ткаля, модельєрка
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Народилася 5 квітня 1936 року у місті Конському (нині Польща). 1959 року закінчила Львівське училище прикладного мистецтва; 1965 року — Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва, де її викладачами зокрема були Василь Цьонь, Вітольд Манастирський, Роман Сельський, Марта Токар. Дипломна робота — тканини для одягу (керівниця Марта Токар, оцінка відмінно)^[1].

Протягом 1959—1960 років працювала у Львівській артілі «Галантерея», майстриня художньої вишивки Львівського товариства художників; у 1960—1962 роках — майстриня ткацтва Львівського будинку моделей; у 1962—1967 роках — модельєрка Проєктно-конструкторського інституту легкої промисловості; у 1967 році — фабрики текстильних художніх виробів; у 1967—1991 роках — Львівського художньо-виробничого комбінату.

Жила у Львові в будинку на вулиці Тернопільській, № 1 а, квартира 35; в будинку на вулиці Дністровській, № 14 а, квартира № 13^[2] та в будинку на вулиці Раковського, № 10, квартира № 25^[3].

Творчість

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художнє оформлення тканин). Серед робіт:

• декоративні доріжки, подушки, верети, серветки (1960—1965);
• ескізи костюмів для вокального тріо сестер Байко (1969);
• завіса для Черкаського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (1991);
• килими: «Полтавський» (1959), «Рослинний орнамент» (1960), Перебендя» (1964);

міні-гобелени

• «Ліс» (1984);
• «Цвіт папороті» (1984);
• «Зелене поле» (1984);
• «Квітка на піску» (1985);
• «Зима» (1988);

гобелени

• «Ой на Купала-Купалочка» (1968);
• «Земле, всеплодющая мати» (1969);
• «Думи» (1971);
• «Україна» (1973);
• «Батьківщина» (1975);
• «Світлячки» (1977);
• «Земле» (1979);
• «А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» (1982);
• «Цвіте земля» (1982);
• «Городи» (1983);
• «Мій рідний край» (1984);
• «Дорога в життя» (1985);
• «Пісня Карпат» (1991);
• «Час» (1993);
• «Цвіте земля» (1995);
• «Моя мамо» (1996);
• «Думка» (1996);
• «Реве та стогне Дніпр широкий» (1998);
• «Крехів» (1999);
• «Львів» (2002).

Брала участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 1986 і 1996 роках, у Гантері (США) у 1991 році.

Окремі роботи майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї у Львові, Сумському та Івано-Франківському художніх музеях.

Про неї знято телефільм «Гобелени Ірини Винницької» (1986, режисер Володимир Андрощук).