Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вінницький Андрій Васильович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Андрі́й Васи́льович Ві́нницький (нар. 18 травня 1895(18950518) 24 квітня 1970) — український та російський радянський кінорежисер науково-популярних фільмів, біолог. Його фільм «Сонячне плем'я» став одним з переможців Каннського кінофестивалю 1946 року.

Коротка інформація Вінницький Андрій Васильович, Псевдо ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

В роки Української революції 1917—1921 років брав участь у підпільній боротьбі на боці більшовиків. Згодом працював у Київській губполітпросвіті, був директором Всеукраїнського історичного музею, брав участь в організації Київського музею російського мистецтва.[1]

Біолог з університетською освітою Андрій Васильович Вінницький зайнявся науково-популярним кінематографом 1928 року за рекомендацією члена Правління Всеукраїнського фотокіноуправління Павла Нечеса.[1]

1935 року знімав фільми про наукові дослідження Івана Павлова в галузі вищої нервової діяльності.

Спеціалізувався в галузі ентомології, зняв низку фільмів про комах.[2]

Разом з режисером Юзефом Муріним зняв фільм «Людина і мавпа», побудований на документальному матеріалі. Фільм включає зйомки відлову мавп у тропіках, а потім епізоди з їх життя в Сухумському розпліднику мавп.

Фільм «Людина і мавпа» довгий час вважався втраченим. 2017 року співробітники Національного Центру Олександра Довженка віднайшли його у кіноархіві Токіо[3]. 2018-го року стрічку було повернуто в Україну та представлено в рамках фестивалю Німі ночі.

14 березня 1940 року в Московському будинку кіно відбувся вечір-перегляд науково-популярних фільмів А. В. Вінницького «Людина і мавпа», «Мураха-амазонка», «Кільчатий шовкопряд», «Оса Амофіла» і «Інстинкт комах».

Його фільм «Сонячне плем'я» отримав Гран-прі за науковий короткометражний фільм Каннського кінофестивалю 1946 року[4].

З 1948 по 1954 відбував покарання в ГУЛАГу за сфабрикованою справою.[5]

Знову почав знімати науково-популярні фільми, а фільм 1959 року «В країні нектару» став переможцем кінофестивалю у Празі.

Після 1959 року фільмів не знімав.[1]

Remove ads

Особисте життя

Був одружений з Лещинською Інною Михайлівною (1907—1986), киянкою, яка в молодості була музою українського поета Ґео Шкурупія.[6]

Режисер

  • 1929 — «Всюди координати» (разом зі Швачком О.)
  • 1929 — «Вітер» (разом зі Швачком О.)
  • 1929 — «Життя метелика»
  • 1929 — «Сухумський розплідник мавп»
  • 1930 — «Порцеляна»
  • 1930 «Людина і мавпа» (Київська кіностудія, відділ «Техфільм») спільно з Ю. Муріним[7][8]
  • 1936 — «Мураха-амазонка» (Лентехфільм, Перша премія на фестивалі в Парижі[9], фільм згорів під час блокади Ленінграду)
  • 1936 — «Павуки» (Лентехфільм)
  • 1938 — «Оса Амофіла»
  • 1939 — «Інстинкт комах»
  • 1940 — «Корисні комахи»
  • 1943 — «Дії 45-мм зброї в зимових умовах»
  • 1944 — «Сонячне плем'я» («The Sunny Tribe»[9], переможець Канського фестивалю 1946 року)
  • 1947 — «З життя комах»
  • 1957 — «Колгосп на Оці»
  • 1957 — «Місто бджіл»
  • 1959 — «В країні нектару» (Моснаукфільм)

Сценарист

  • 1929 — «Життя метелика» — автор сценарію
  • 1957 — «Колгосп на Оці» — автор сценарію спільно з М. Витухновським

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads