Вінстон Черчилль (1940—2010)

Вінстон Спенсер Черчилль (англ. Winston Spencer-Churchill; 10 жовтня 1940, Чекерс^[en] — 2 березня 2010, Лондон) — британський державний діяч та журналіст, депутат Палати громад Великої Британії протягом 27 років (1970—1997). Онук прем'єр-міністра Великої Британії сера Вінстона Черчилля.

Вінстон Черчилль
англ. Winston Spencer Churchill
Народився	10 жовтня 1940(1940-10-10)[1][2][…]  Chequersd
Помер	2 березня 2010(2010-03-02)[1][3][…] (69 років)  Белгравія  ·рак простати
Поховання	St Martin's Church, Bladond
Країна	Велика Британія[4][5]
Діяльність	журналіст, політик, історик
Alma mater	Крайст Черч і Ітонський коледж
Знання мов	англійська[6]
Посада	Член 51-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 50-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 49-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 48-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 47-го парламенту Сполученого Королівства[d][7], Член 46-го парламенту Сполученого Королівства[d][7] і Член 45-го парламенту Сполученого Королівства[d][7]
Партія	Консервативна партія
Конфесія	англіканство
Батько	Рендольф Черчилль[8]
Мати	Pamela Harrimand
Брати, сестри	Arabella Bob Churchilld[8]
У шлюбі з	Mary Caroline d'Erlangerd і Luce Danielsond
Діти	Randolph Spencer-Churchilld[9], Jennie Spencer-Churchilld[9], Marina Spencer-Churchilld[9] і John Spencer-Churchilld[9]
IMDb	ID 1536676
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Черчилль.

Походження та навчання

Вінстон Черчилль народився в Чекерсі^[en], заміській резиденції прем'єр-міністрів Великої Британії, коли цю посаду обіймав його дід Вінстон Черчілль. Єдиний син Рендольфа Черчилля (1911—1968) від першого шлюбу з Памелою Дігбі (1920—1997).

Вінстон Черчилль  здобув освіту, як і батько, в Ітонському коледжі та коледжі Крайст Черч в Оксфорді.^[10]

Кар'єра

Перш ніж стати депутатом парламенту, Вінстон Черчилль був журналістом, зокрема в 1967 році на Близькому сході під час Шестиденної війни, під час якої зустрічався з багатьма ізраїльськими політиками, у тому числі з міністром оборони Моше Даяном. Він опублікував книгу про цю війну.

У 1967 році Вінстон Черчилль зробив першу спробу потрапити від партії консерваторів до Палати громад Великої Британії по округу Манчестер-Гортон^[en]. Незважаючи на непопулярність чинного уряду лейбористів, він зазнав невдачі. І лише в1970 році він був обраний до парламенту від виборчого округу Стретфорд^[en], поблизу Манчестера. Вінстон Черчилль засідав у Палаті громад з 1970 по 1983 роки.

У 1983 році Вінстон Черчилль був обраний до Палати громад від виборчого округу Дейвіулм^[en] (графство Великий Манчестер). В 1997 році після загальних виборів до парламенту Великої Британії виборчий округ Дейвіулм був скасований, а Черчилль позбувся депутатського крісла. Будучи депутатом, він ніколи не домагався високих урядових посад і залишався задньолавочником. Його кузен Ніколас Соумс^[en] також був членом консервативної партії.

Незважаючи на сімейні політичні традиції, Вінстон Черчилль ніколи не отримав жодної високої державної посади. Він обіймав посади заступника держсекретаря в міністерстві будівництва (1970—1972) та міністерстві закордонних справ (1972—1973), а також був членом парламентської комісії з оборони (1983—1997).

У травні 1993 року депутат Вінстон Черчилль викликав скандал своєю заявою про «нескінченний потік» іммігрантів з Індії. За це він отримав публічну догану від тодішнього міністра внутрішніх справ Майкла Говарда, якого підтримав прем'єр-міністр Джон Мейджор.

У 1995 році Вінстон Черчилль та його родина продали великий архів його діда за 12 500 фунтів стерлінгів британській державі. Придбання фінансувалося за рахунок гранту від нещодавно створеної Національної лотереї. В даний час архів лорда Вінстона Черчилля зберігається в Черчілль-коледжі в Кембриджі.

Покинувши парламент, Вінстон Черчилль став читати лекції, написав багато статей на підтримку війни в Іраку і боротьби проти ісламського тероризму. Він також редагував збірник виступів його діда, прем'єр-міністра, який отримав назву «Ніколи не здаватися».

У 2007 році Вінстон Черчилль став президентом Британської національної асоціації оборони^[en] — громадської організації, що займається підтримкою збройних сил країни. З 1995 по 2010 рік він був головою Національного благодійного фонду престарілих^[en].

Могила Вінстона Черчилля в церкві Святого Мартіна, Бладон

Вінстон Черчилль проживав у районі Белгравія, в Лондоні, де він і помер 2 березня 2010 року від раку передміхурової залози, від якого він страждав останні два роки свого життя.^[11][12] 9 березня він був похований на сімейній ділянці в церкві Св. Мартіна в Бладоні, поблизу Вудстока, Оксфордшир.^[13]

Сім'я і діти

15 липня 1964 року Вінстон Черчилль першим шлюбом одружився з Мінні Керолайн д'Ерлангер, донькою банкіра сера Джеральда Джона Реджиса д'Ерлангер (1905—1962) та онукою барона Еміля Бомону д'Ерлангер. Подружжя мали чотирьох дітей:

• Рендольф Леонард Спенсер-Черчилль (нар.. 22 січня 1965)
• Дженні Спенсер-Черчилль (нар.. 25 вересня 1966)
• Марина Спенсер-Черчилль (нар.. 11 вересня 1967)
• Джон Джерард Аверелл «Джек» Спенсер-Черчилль (нар.. 27 серпня 1975)

Подружжя розлучилося 21 лютого 1997 року через численні романи Вінстона Черчілля.

25 липня того ж 1997 року він вдруге одружився з бельгійкою Люсі Даніелсон. Другий шлюб був бездітним.

Публікації

• First Journey, 1964
• Six Day War, 1967
• Defending the West, 1981
• Memories and Adventures, 1989
• His father's Son, 1996
• The Great Republic, editor, 1999
• Never Give In!: The Best of Winston churchill's Speeches, editor, 2003

Посилання

• Hansard 1803—2005: contributions in Parliament by Winston Churchill [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• «My Grandfather Invented Iraq» by Winston Churchill, from Opinion Journal [Архівовано 12 вересня 2009 у Wayback Machine.]
• «Churchill on Islamic Fundamentalism» [Архівовано 13 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• «Grandson gathers 'the best' of Winston churchill's speeches in new book»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Winston Churchill на сайті IMDb (англ.)(англ.)
• Winston Churchill [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.] at the Internet Movie Database
• Booknotes interview with Churchill on The Great Republic: A History of America, November 28, 1999.
• Lundy, Darryl. «FAQ» [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]. The Перів [Архівовано 14 квітня 2003 у Wayback Machine.].
• Charitable Foundation Winston Churchill