Вінцентас Сладкявічус

Вінцентас Сладкявічус (лит. Vincentas Sladkevičius; 20 серпня 1920, Гуроніс, Кайшядориський район, Литва — 28 травня 2000, Каунас, Литва) — литовський кардинал, маріанин. Титулярний єпископ Абори. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988. Єпископ-помічник Кайшядориса з 14 листопада 1957 по 15 липня 1982. Апостольський адміністратор Кайшядориса з 15 липня 1982 по 10 березня 1989. Архієпископ Каунаса з 10 березня 1989 по 4 травня 1996. Голова Конференції католицьких єпископів Литви у 1988—1993. Кардинал-священик з титулом церкви «Спіріто-Санто-ала-Феррателла» з 28 червня 1988.

Кардинал Вінцентас Сладкявічус Vincentas Sladkevičius
Пам’ятна монета номіналом 50 литів, присвячена кардиналу Сладкявчусу
Архієпископ Каунаса
10 березня 1989 — 4 травня 1996
Церква:	Римо-католицька церква
Попередник:	Юозас Прейкшас (Апостольський адміністратор)
Наступник:	Сиґітас Тамкявічус
Голова Конференції католицьких єпископів Литви
1988 — 1993
Попередник:	Людас Павілоніс
Наступник:	Аудріс Юозас Бачкіс
Альма-матер:	Університет Вітовта Великого і Kaunas Jesuit Gymnasiumd
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	литовець
Народження:	20 серпня 1920(1920-08-20) Гуроніс, Кайшядориський район, Литва
Смерть:	28 травня 2000(2000-05-28) (79 років) Каунас, Литва
Похований:	Каунас
Священство:	25 березня 1944
Єп. хіротонія:	25 грудня 1957
В сані кардинала:	28 червня 1988
Нагороди:
Орден Вітовта Великого
Вінцентас Сладкявічус у Вікісховищі

Раннє життя і священство

Народився в родині фермерів Міколаса Сладкявічуса та Урсули Каваляускайте, був наймолодшим із п'яти дітей. Закінчив Каунаську духовну семінарію та Богословський факультет Каунаський університет.

25 березня 1944 — рукопокладений в сан священика. У 1944—1959 здійснював душпасторську роботу в єпархії Кайшядориса, працював викладачем та префектом досліджень та дисципліни Каунаської семінарії.

Єпископ

З 14 листопада 1957 — 15 червня 1982 — єпископ-помічник Кайшядориса. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988 — титулярний єпископ Абори. 25 грудня 1957 таємно рукопокладений у Бірштонасі Теофілюсом Матульонісом у сан єпископа. 1963—1982 — фактично перебував під домашнім арештом. З 15 червня 1982 по 10 березня 1989 — апостольський адміністратор Кайшядориса.

Кардинал

1988—1993 — голова Конференції католицьких єпископів Литви. З 28 червня 1988 — кардинал-священик з титулом церкви Спіріто-Санто-алла-Феррателла. З 10 травня 1989 по 4 травня 1996 — архієпископ–митрополит Каунаса. З 28 листопада по 14 грудня 1991 був присутній на спеціальній асамблеї Всесвітнього синоду єпископів Європи (Ватикан).

28 травня 2000 помер у Каунасі. Похорон відбувся 1 червня 2000 у катедральному соборі Каунаса.

Нагороди

• Кавалер Великого хреста ордена Вітовта Великого (21 серпня 1998)^[1]