Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Вінченцо Гверіні

італійський футболіст і футбольний тренер З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Вінченцо Гверіні
Remove ads

Вінченцо Гверіні (італ. Vincenzo Guerini, нар. 30 жовтня 1953, Сареццо) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника за «Брешію», «Фіорентину», а також національну збірну Італії. Був змушений завершити ігрову кар'єру через травми, отримані внаслідок ДТП.

Коротка інформація Особисті дані, Народження ...

По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Remove ads

Клубна кар'єра

Народився 30 жовтня 1953 року в місті Сареццо. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Коффеа Вірле» та «Брешія».

У 17-річному віці дебютував у складі головної команди «Брешії» у Серії B, де протягом 1971–1973 років взяв участь у 34 матчах чемпіонату, забивши шість голів.

1973 року перейшов до «Фіорентини», де попри юний вік почав отримувати регулярну ігрову практику на рівні Серії A. 1975 року став у складі «фіалок» володарем Кубка Італії, забивши один із голів своєї команди у фінальній грі турніру.

Був змушений завершити ігрову кар'єру у 22 роки після ДТП, у якій ледве залишився живим, проте зазнав складних ушкоджень.

Remove ads

Виступи за збірну

1974 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Італії.

Кар'єра тренера

Узагальнити
Перспектива

Після змушеного завершення кар'єри у 22 роки залишився у структурі «Фіорентині», отримавши позицію тренера дитячих команд. Протягом 1979–1983 років працював вже з молодіжною командою клубу.

Після виграшу з молодіжним складом «фіалок» молодіжного чемпіонату Італії у 1983 році отримав запрошення очолити головну команду «Емполі» і у неповні 30 років дебютував як головний тренер команди Серії B.

У сезоні 1975/76 дебютував вже як тренер команди найвищого італійського дивізіону, очоливши «Пізу», з якою пропрацював протягом одного року. Команда стала переможцем тогорічного розіграшу Кубка Мітропи, проте не змогла зберегти місце в Серії A, і тренер її залишив.

Згодом протягом 1986–1989 років по сезону пропрацював у «Болоньї», «Катандзаро» і «Брешії», після чого отримав пропозицію очолити тренерський штаб «Анкони». На чолі цієї команди з третьої спроби зумів вивести її до найвищого італійського дивізіону, що дозволило «Анконі» у сезоні 1992/93 дебютувати в Серії A. Щоправда в еліті італійського футболу вона протрималася лише один сезон, утім 1994 року, вже як представник Серії B, ледь не створила сенсацію у національному кубку, сягнувши фіналу тогорічного його розіграшу, де утримала нічию у першій грі, проте розгромно поступилася «Сампдорії» у матчі-відповіді.

На хвилі цього успіху у серпні 1994 року був запрошений очолити тренерський штаб «Наполі», проте був звільнений вже після шести ігор, в яких було здобуто лише одну перемогу.

Надалі працював ще з низкою команд третього і другого італійських дивізіонів. У сезоні 1997/98 знову працював у найвищій італійській лізі на чолі «П'яченци», а 2002 року протягом декількох турів очолював команду грецького клубу «Панахаїкі».

2011 року отримав адміністративну посаду у «Фіорентині», а протягом останніх турів сезону 2011/12 після звільнення Деліо Россі виконував обов'язки головного тренера її команди.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Більше інформації Сезон, Команда ...

Статистика виступів за збірну

Remove ads

Титули і досягнення

Як гравця

«Фіорентина»: 1974-1975

Як тренера

«Піза»: 1985-1986
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads