Віроломство образів

«Віроломство образів» (фр. La trahison des images, 1928—1929) — картина бельгійського художника-сюрреаліста Рене Маґрітта. Одна з головних сюрреалістичних картин поряд з «Постійністю пам'яті» Сальвадора Далі.

Віроломство образів

Композиція

На картині зображена курильна люлька, під якою рукописно виведено напис «Це не люлька» (фр. Ceci n’est pas une pipe). Напис здається суперечливим, але фактично правильним. Картина із зображенням люльки — це не сама люлька, а її образ^[1]. Текст і зображення навмисно суперечать один одному, проте напис, по суті, теж є зображенням і складає з люлькою одне ціле^[2].

Малюнок виконано, як ілюстрацію для дитячої книжки чи рекламу, що зумовлено професією Маґрітта, який в молодості малював рекламу^[1].

Погоджуючись із швейцарським семіотиком Фердинаном де Соссюром, Маґрітт таким чином стверджує, що річ і її назва мають довільний зв'язок. Картина застерігає глядачів від створення надто легких зв'язків між мистецтвом (або мовою) і фізичною сферою^[2].

Історія

Маґрітт, ймовірно, запозичив мотив люльки з книги Ле Корбюзьє «Назустріч архітектурі» (1923), оскільки він був його шанувальником. Однак його також міг надихнути комічний напис із художньої галереї «Ceci n'est pas de l'Art» (Це не мистецтво)^[3].

Картина є предметом аналізу в книзі французького філософа Мішеля Фуко^[3]. Як писав Фуко, зміст слів та мови можуть бути довільними та умовними, а отже нефункціональними та оманливими. Це суперечить структуралізму, який стверджує про метафізичний зв'язок слова та образу, який воно позначає^[2].

Див. також

• Співвідношення карти і території