Вісенте Рокафуерте

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бехарано.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Вісенте.

Вісенте Рокафуерте-і-Бехарано (ісп. Vicente Rocafuerte ‎‎‎‎de Bejarano; 1 травня 1783 — 16 травня 1847) — еквадорський політик, президент країни з вересня 1834 до кінця січня 1839 року.

Вісенте Рокафуерте ісп. Vicente Rocafuerte‎‎‎‎
Вісенте Рокафуерте
Прапор 2-й Президент Еквадору
10 вересня 1834 — 10 вересня 1839 року
Попередник:	Хуан Хосе Флорес
Наступник:	Хуан Хосе Флорес
Народження:	1 травня 1783(1783-05-01)[1][2]  Манта, Манабі, Еквадор
Смерть:	16 травня 1847(1847-05-16)[1][2] (64 роки)  Ліма, Перу
Поховання:	цвинтар «Пастор Матіас Маестро»d і Загальне кладовище Гуаякіля
Країна:	Еквадор  Мексика  Іспанія
Релігія:	католик[d][3]
Шлюб:	Балтасара Кальдерон
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у шляхетній родині, юнаком був відправлений до Мадрида, щоб закінчити освіту. Повернувся на батьківщину 1807 та приєднався до руху за визволення своєї землі спочатку з-під влади іспанців, а потім — Великої Колумбії.

Після здобуття незалежності Рокафуерте був обраний членом Національного конгресу від провінції Пічінча. Очолював опозицію до режиму президента Хуана Хосе Флореса, який відправив його у вигнання до Перу.

Повернувся до Еквадору 20 вересня 1833, ставши губернатором провінції Гуаяс. Пізніше він повстав проти Флореса, утім був схоплений та ув'язнений. Завдяки палкій підтримці його прихильників і послідовників, Рокафуерте зміг розпочати перемовини з Флоресом, після чого був звільнений з в'язниці. За результатами перемовин політики досягли угоди, відповідно до якої повноваження Флореса на посту глави держави закінчувались, а новим президентом мав стати Рокафуерте. За Флоресом залишався пост головнокомандувача національної армії.

Під час свого президентства Рокафуерте 1835 року ухвалив нову конституцію, а також значно розширив захист корінних американців в Еквадорі.

1839, після виходу Рокафуерте у відставку, Флорес знову став президентом. Протягом деякого часу у відносинах між двома політиками майже не було труднощів. Утім, після численних порушень на виборах 1843 року, Флорес скасував конституцію 1835 року й ухвалив новий основний закон, названий Рабським листом. Коли 1843 року розпочався третій термін Флореса на посту президента, Рокафуерте на знак протесту залишив Еквадор. 6 березня 1845 року, після короткого повстання на чолі з Рокафуерте та Вісенте Рамоном Рокою, Флореса було усунуто від влади.

За часів президентства Рамона Роки Рокафуерте обіймав посаду спеціального представника у різних південноамериканських країнах.