Закруткін Віталій Олександрович

Віталій Олександрович Закруткін (рос. Виталий Александрович Закруткин; 1908—1984) — російський радянський письменник і літературознавець. Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951) і Державної премії СРСР (1982).

Закруткін Віталій Олександрович
Народився	14 (27) березня 1908[1] або 27 березня 1908(1908-03-27)[2][1]  Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія[3]
Помер	9 жовтня 1984(1984-10-09)[2] (76 років) або 10 жовтня 1984(1984-10-10)[1] (76 років)  Q4236771?, Семикаракорський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Семикаракорський район
Країна	СРСР
Діяльність	письменник, сценарист
Alma mater	Благовєщенський державний педагогічний університет
Заклад	Ростовський державний педагогічний університет
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Жанр	роман
Членство	СП СРСР
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Сайт: zakrutkin.ru

Біографія

Закруткін народився 14 (27) березня 1908 року в Феодосії, в родині народного вчителя. З десятирічного віку працював у полі. З 1929 року його батько перевіз всю сім'ю на Далекий Схід, на станцію Завита^[4]

В 1932 році Закруткін екстерном закінчив Благовіщенський педагогічний інститут імені М.І. Калініна. Літературною діяльністю займався з 1933 року, а в 1936 році закінчив аспірантуру Ленінградського педагогічного інституту імені А. І. Герцена. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію і отримав призначення на посаду завідувача кафедрою російської літератури в Ростовському державному педагогічному університеті, де працював до 1941 року. Під час війни служив в РСЧА, був кореспондентом армійської і фронтової газет, майор. У 1946-1950 роках працював доцентом Ростовського державного університету імені В.М. Молотова і Ростовського державного педагогічного інституту.

Помер 10 жовтня 1984 року. Похований в станиці Кочетовській у дворі дому де він постійно проживав (тепер там розташований Дім-музей В.О. Закруткіна).

У Ростові-на-Дону встановлено бюст письменнику (вул. Пушкінська).

Твори

• «Академик Плющев» (1940)
• «Коричневая чума» (1941)
• «Сила» (1942)
• «Человек со шрамом» (1943)
• «Повесть о слободе Крепкой» (1944)
• «У моря Азовского» (1945)
• «Кавказские записки» (1946)
• «За высоким плетнём» (1948)
• «Млечный путь» (екранізована в 1959 році)
• «Плавучая станица» (1950) (про трудові будні колгоспників-рибалок)
• «Без вести пропавший» (1956) (екранізована в 1957 році)
• «Цвет лазоревый. Страницы о М. Шолохове» (1965)
• «Матерь человеческая» (1969) (екранізована в 1975 році)
• «Мать сыра Земля» (1970)
• «Дорогами большой войны» (1971)
• «Подсолнух» (екранізована — «Соняшник» (1963, к/м)
• «Сотворение мира» — велике епічне полотно про загибель буржуазного світу і виникнення світової держави — СРСР з 1921 до 1945
  • т. 1, 1956
  • т. 2, 1968
  • т. 3, 1979
• «Верность» (1982)
• «На золотых песках» (1984, не завершена)

Роман «Сотворение мира» та повість «Матерь человеческая» перекладені на багато мов світу.

Відзнаки

Нагороди

• Орден Леніна (27.03.1978)
• Орден Червоного Прапора (18.05.1945)
• Три ордена Трудового Червоного Прапора (15.04.1958; 29.10.1967; 02.07.1971)
• Орден Червоної Зірки (24.04.1943)
• Медаль «За оборону Кавказу»
• Медаль «За взяття Берліна»
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Інші медалі

Премії

• Сталінська премія третього ступеня (1951) - за роман «Плавуча станиця» (1950)
• Державна премія РРФСР імені М. Горького (1971) - за повість «Матір людська» (1969)
• Державна премія СРСР (1982) - за роман «Створення світу» (1951-1979)