Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Рева Віталій Григорович
український футболіст, воротар З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Віта́лій Григо́рович Ре́ва (нар. 19 листопада 1974, м. Дніпропетровськ (нині — Дніпро), Українська РСР, СРСР) — український футболіст, воротар клубу «Лівий берег» (Київ) . Заслужений майстер спорту України (2005). Входить до символічного Клубу Олександра Чижевського як гравець, що провів щонайменше 300 матчів в елітному дивізіоні чемпіонату України. Один з небагатьох футболістів, що пограв за п'ять різних київських клубів.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Почав грати в футбол у шестирічному віці в школі «Дніпро-75» (Дніпропетровськ).
Професійні виступи розпочав 1993 року в «Поліграфтехніці», що виступала в першій лізі. Наприкінці сезону 1993/94 забив єдиний гол у професіональній кар'єрі — на 74-ій хв. домашньої гри з «Поліссям» (Житомир) за рахунку 4:0 суддя призначив пенальті, який Рева реалізував, установивши підсумковий результат 5:0[1].

Влітку 1995 року перейшов у вищоліговий ЦСКА, за який дебютував у вищий лізі 2 серпня 1995 року в матчі проти запорізького «Металурга». Відразу Віталій став основним воротарем клубу і допоміг ЦСКА двічі доходити до фіналу національного кубку, протеобидва рази «армійці» поступались з рахунком 1-2.
Улітку 2001 року в обмін на В'ячеслава Кернозенка перейшов у київське «Динамо», але у складі «біло-синіх» не зміг стати основним воротарем команди, ставши дублером Олександра Шовковського, проте серйозна травма спини останнього дозволила Реві зіграти у Лізі чемпіонів та за національну збірну. Після повернення Шовковського Рева знову втратив місце у воротах і влітку на півроку навіть був відданий в оренду в «Таврію».
З літа 2007 року грав за «Арсенал». У липні 2008 року зіграв сотий «сухий» матч в вищій лізі чемпіонату України і став четвертим воротарем із таким результатом[2].
Улітку 2011 перейшов в київську «Оболонь», де став основним воротарем, але вже взимку покинув склад «пивоварів».
17 липня 2012 року підписав контракт з криворізьким «Кривбасом», проте став другим воротарем команди після Артема Штанька і лише в жовтні, після того як Штанько пропустив шість голів від донецького «Металурга», Рева став основним воротарем команди, але вже 18 листопада Рева під час матчу пошкодив передній м'яз і до кінця року вилетів з команди[3].
У лютому 2013 року на правах оренди повернувся до «Арсенала»[4], де і грав протягом усього року до моменту зняття команди зі змагань.
25 липня 2021 зіграв за команду "Лівий берег" у рамках 1-го туру Другої ліги, в якому провів на полі усі 90+ хвилин. Таким чином, Рева повернувся на професійний рівень (не грав 8 років)[5].
Remove ads
Збірна
Виступав за збірну України, зіграв 9 матчів, у яких пропустив 10 голів. Дебютував у національній команді 2001 року.
Досягнення
- Чемпіон України: 2003, 2004
- Володар Кубка України: 2003, 2005
- Фіналіст Кубка України: 1998, 2001
- Найкращий воротар України: 2001, 2002[6]
- Член символічного Клубу Олександра Чижевського[7]
- Член Клубу Євгена Рудакова: 160 матчів на «0».
- Медаль «За працю і звитягу» (2006)[8]
Статистика виступів
Узагальнити
Перспектива

Станом на 9 травня 2022 року.
Remove ads
Особисте життя
Син колишнього міністра України з надзвичайних ситуацій Григорія Реви, названий в честь відомого футболіста Віталія Хмельницького[9]
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads