Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вітряна брама
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вітряна́ бра́ма — брама в Старому місті Кам'янця-Подільського, що примикає до башти Стефана Баторія. У комплексі з баштою брама є пам'яткою містобудування та архітектури України національного значення. Брама довгий час була північними воротами міста.
Remove ads
Історія брами
Узагальнити
Перспектива
1585 року із заходу впритул до башти Стефана Баторія було прибудовано прямокутний у плані прибрамний корпус із проїздом, який мав стрілчасте склепіння. Цю роботу було виконано за сприяння начальника кам'янецької фортифікації Миколая Бжеського за участю Камеріно Рудольфіно — придворного будівничого короля Речі Посполитої Стефана Баторія.
На початку 18 століття браму в башті стали називати Вітряною: тут, за легендою, 1711 року під час відвідин Кам'янця-Подільського російським царем Петром I з його голови вітром зірвало капелюх [1].
Вітряна брама суцільним кам'яним муром з'єднувалася з Турецьким бастіоном. У середині 1930-х років, щоб поліпшити умови проїзду, ділянку оборонного муру, що примикав до Вітряної брами із заходу, розібрали на ширину проїзду [2]. Газета «Червоний кордон» (Кам'янець-Подільський) 8 серпня 1940 року писала: „Кілька років тому у цьому місці ще був тільки вузький темний проїзд. Зараз, крім старовинного історичного проїзду, у віковому мурі пробито другий в'їзд у місто, поширено брук. «Вітряна» брама залишилася зі своїм темним кам'яним склепінням як пам'ятник далекого минулого“.
Через Вітряну браму до міста в'їжджали всі, хто прибував до Кам'янця-Подільського з півночі. Так, у жовтні 1846 року, в'їхавши через цю браму, розпочав тижневе знайомство з містом 32-річний поет і художник Тарас Шевченко. А через кілька років через цю браму в'їжджали до міста 15-річний Степан Руданський (1849 рік), 17-річний Анатолій Свидницький (1851 рік), щоб розпочати навчання в Подільській духовній семінарії. Уже в наші дні тут обдумував сюжетні ходи роману «Поділля — колиско і доле», письменник Броніслав Грищук. Саме тут, біля Вітряної брами та Кушнірської вежі, з особливим натхненням пишеться сучасному кам'янецькому поетові Аркадію Браеску, про що він зізнається читачам у збірці «Не правлене сумління» (2003) [3].
Remove ads
Походження назви
Крім найпоширенішої легенди про Петра Першого, є ще низка пояснень назви брами. Так, за однією з версій, тут, при в'їзді в місто, сидів жебрак на ім'я Вітер [4].
Досить частими є пояснення, що в брамі завжди буває протяг, у довгому коридорі проїзду часто завихрюється повітря [5].
Брама в художній творчості
Узагальнити
Перспектива
У гуморесці «Капелюх» легенду про пригоду з російським царем Петром I біля Вітряної брами використав український поет Віталій Нечитайло: [6]
В одному з листів до Дмитра Нитченка (від 16 березня 1979 року) письменник Борис Антоненко-Давидович писав: „Дякую Вам, що Ви моїй знайомій надіслали свої книжки та свої твори для дітей. Ця знайома влаштувала мені, замість подарунку на день народження, подорож до Кам'янця-Подільського, де й сфотографували мене родичі її чоловіка. Вкладаю в листа це своє останнє фото на тлі «Вітряної брами» або інакше «Брами Стефана Баторія» в Кам'янці-Подільському. Бачите, який я став тепер миршавий і нікудишній…“ [7] Мова у листі йде про поїздку Бориса Антоненка-Давидовича в Кам'янець-Подільський на початку серпня 1977 року разом із Надією Світличною та її чоловіком Павлом Стокотельним — уродженцем Кам'янця-Подільського [8].
У повісті «Знак кіммерійця» (1972) письменник Роман Федорів писав у «Відступі про Шершуна»: «Кручена бруківка привела його до чорної від старості Вітряної брами. Впізнав її відразу. Брама стриміла на тому ж місці, де розсідалася за його молодості і за молодості Тимкового батька, діда. І так само, як колись, коли дивитися з дороги над Смотричем, різьбилися на тлі ясного неба колись грізні зубці Турецьких бастіонів» [9].
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads