Віттенбург Павло Володимирович

Павло Володимирович Виттенбург (9 лютого 1884, Владивосток — 29 січня 1968, Ленінград) — російський, радянський географ, геолог, арктичний дослідник, професор, почесний полярник.

Віттенбург Павло Володимирович
Файл:Vittenburg.jpg
Народився	9 лютого 1884(1884-02-09)  Владивосток, Російська імперія
Помер	29 січня 1968(1968-01-29) (83 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	мандрівник-дослідник, географ, геолог
Alma mater	Тюбінгенський університет
Заклад	Ленінградський державний університет[1]
Членство	Товариство з вивчення Амурського краюd
Батько	Володимир Іванович Віттенбург
Мати	Марія Іванівна Тидельська
У шлюбі з	Зінаїда Іванівна Разумихіна
Нагороди	FF Busse Awardd (1911)

|ширина=

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віттенбург (значення).

Життєпис

Павло народився 1884 року в родині Володимира Івановича Віттенбурга і Марії Іванівни (уродженої Тидельської).

У 1892 році він вступив до гімназії, а з 1905 року навчався в університеті Тюбінгена (Німеччина). Закінчив навчання у виші 1909 року.

В 1910 році одружився із Зінаїдою Іванівною Разуміхіною.

У 1911 році за роботу «Геологічний нарис півострова Муравйова-Амурського» нагороджений премією імені Буссе^[2], що було великою честю для молодого вченого^[3].

Працював у багатьох експедиціях. У 1912 році — в уссурійській експедиції і геологічному дослідженні півострова Муравйова-Амурського. Наступного року брав участь в експедиції на Шпіцберген, в 1917 — в експедиції на Далекому Сході.

У 1919 році очолив Лахтінську екскурсійну станцію і «Музей природи північного узбережжя Невської губи» в колишній графській садибі Стенбок-Ферморова у Лахті^[4][5].

У 1919 році був кілька разів заарештований ЧК.

Заарештований навесні 1930 року за сфабрикованою «справою істориків Академії наук», був засуджений до розстрілу із заміною на 10 років таборів^[5]. Працював на лісоповалі, з осені 1931 року працював за фахом на острові Вайгач, звільнений влітку 1935 року.

Відкрив родовище флюориту у районі Амдерми^[6].

Жив в Ольгіно під Петроградом на вулиці Польовій, 5. Будинок не зберігся. Пізніше сім'я Віттенбургів оселилася в Зеленогорську за адресою Мохова вулиця, буд. 16^[7].

Павло Володимирович Віттенбург помер 29 січня 1968 року. Похований на Зеленогорському кладовищі.

Наукові праці

• Якутська експедиція Академії наук = Expedition Iacoute de l'academie de Sciences / проф. П. В. Виттенбург. — Л.: Вид-во Акад. наук СРСР, 1925. — 157 c. — (Матеріали до вивчення Якутській АСС Республіки) [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.]