Віха (геодезія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віха.

Ві́ха, іноді жало́н^[1] (від фр. jalon) — геодезичний прилад, пряма дерев'яна жердина або легка металева трубка довжиною 1,5-3 м з загостреним кінцем для встромлення в ґрунт. Використовується при рекогносцирувальних роботах на місцевості для позначення точок полігонометричних ходів при кутомірних геодезичних та маркшейдерських зйомках на поверхні для вішення ліній. Останнє полягає в тому, щоб розташувати потрібну кількість віх в одній вертикальній площині.

Плавуча віха

Віха — плавучий штанговий заякорений знак із фіксованими координатами родовища. Віхи спеціальних знаків застосовують для відмітки контурів родовищ корисних копалин, відвалів та ін.

Див. також

• Віха (морський термін)
• Жалонер