В'юркові

В'юрко́ві (Fringillidae) — родина птахів ряду горобцеподібних. Сюди, крім інших видів, відносяться звичні для української фауни чижі, зяблики, щиглики, щедрики, снігурі, костогризи тощо.

? В'юркові
Дорослий самець зяблика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: В'юркові (Fringillidae) Vigors, 1825
Підродини
Carduelinae Euphoniinae Fringillinae
Посилання
Вікісховище: Fringillidae Віківиди: Fringillidae EOL: 7548 ITIS: 179122 NCBI: 9133 Fossilworks: 39450

Морфологічні ознаки

Довжина тіла від 8 до 25 см, маса від 7 до 100 г. У забарвленні переважають досить яскраві кольори — жовтий, зелений, червоний тощо. Самці яскравіші за самиць, молоді птахи подібні до самиць. Голова велика, шия коротка. Дзьоб міцний, конічний. Ноги помірної довжини, з невеликими вигнутими кігтями. Оперення щільне, ніздрі прикриті ниткоподібним пір'ям. Крила заокруглені або загострені, мають 9 першорядних махових (пера кисті прикривають вкорочене перше перо), середньої довжини хвіст зазвичай прямий, стернових пер дванадцять. Дорослі линяють повністю один раз на рік, після сезону розмноження; навесні шлюбне вбрання з'являється в результаті зношування пір'я, у небагатьох видів — завдяки частковому передшлюбному линянню.

Поширення

Трапляються в Палеарктиці, Америці, Африці, деякі локально в Індо-Малайській області; відсутні в Австралії, Новій Зеландії та на Мадагаскарі; інтродуковані на океанічних островах та в Новій Зеландії.

Місця існування і спосіб життя

Населяють ліси, степи, скелясті місцевості, напівпустелі, болота та береги водойм, кам'янисті схили. Добре літають, швидко пересуваються по землі, у кронах дерев та кущів. У позагніздовий період провадять денний спосіб життя, переважно поодинокий або зграйний. Серед в'юркових є як перелітні, так і осілі види.

Розмноження

Гніздяться окремими парами або розсіяними групами. Голос самців більшості видів мелодійний. Спів служить для того, щоб приваблювати самиць і охороняти гніздову територію. Гнізда у вигляді чаші споруджені з сухої трави, лотки вистелені пір'ям, шерстю і мохом. Гнізда розміщені в розвилках кущів та дерев, у розколинах скель, під камінням, на землі, на міцних трав'янистих рослинах. У більшості видів мостять гнізда і насиджують яйця самиці з незначною участю самців. Пташенят вигодовують або тільки самиці, або самиці з самцями. У кладці 2—4 (в тропіках) або 6—7 (у помірних широтах) яєць з рисками та плямами. Насиджування триває 10-18 днів, молоді птахи залишають гніздо на 10—20-й день, статевої зрілості досягають наступного літа. У помірних широтах переважно дві кладки за рік, у тропіках — три—чотири.

Живлення та значення в житті людини

Пташенят вигодовують павуками та комахами, а також насінням, що достигає. Живляться насінням, дрібними плодами, бруньками, а також безхребетними. Птахи багатьох видів охоче поїдають культурні злаки, завдаючи шкоду зерновому господарству, пошкоджують бруньки плодових дерев. Корисні тим, що знищують комах і насіння бур'янів, особливо у період розмноження.

Любителі утримують в домашніх умовах птахів багатьох видів в'юркових. Представники деяких видів розмножуються в неволі.

Систематика

Родина Fringillidae містить 235 видів, поділених на 50 родів і три підродини.

Підродина Fringillinae

• В'юрок (Fringilla) – 8 видів;

Підродина Carduelinae

• Коструба (Mycerobas) – 4 види;
• Костогриз (Coccothraustes) – 3 види;
• Костар (Eophona) – 2 види;
• Смеречник (Pinicola) – 1 вид;
• Снігур (Pyrrhula) – 8 видів;
• Чечевичник (Rhodopechys) – 2 види;
• Снігар (Bucanetes) – 2 види;
• Китайська чечевиця (Agraphospiza) – 1 вид;
• Гімалайська армілка (Callacanthis) – 1 вид;
• Золотоголовий кіпаль (Pyrrhoplectes) – 1 вид;
• Тонкодзьоба чечевиця (Procarduelis) – 1 вид;
• Катуньчик (Leucosticte) – 6 видів;
• Чечевиця (Carpodacus) – 28 видів;
• Гавайські квіткарки (триба Drepanidini):
  • Поулі (Melamprosops) – 1 вид;
  • Алауагіо (Paroreomyza) – 3 види;
  • Акікікі (Oreomystis) – 1 вид;
  • Гавайниця (Telespiza) – 4 види;
  • Паліла (Loxioides) – 2 види;
  • Коа (Rhodacanthis) – 2 види;
  • Кона (Chloridops) – 1 вид;
  • Оу (Psittirostra) – 1 вид;
  • Ланайська гавайниця (Dysmorodrepanis) – 1 вид;
  • Іві (Drepanis) – 3 види;
  • Улаїгаване (Ciridops) – один нещодавно вимерлий вид і 3 доісторичних види;
  • Акогекоге (Palmeria) – 1 вид;
  • Апапане (Himatione) – 2 види;
  • Великий амакиги (Viridonia) – 1 вимерлий вид;
  • Акіалоа (Akialoa) – 4 недавно вимерлих види та 2 доісторичних види;
  • Нукупу (Hemignathus) – 4 види, з яких зберігся лише один;
  • Псевдокеа (Pseudonestor) – 1 вид;
  • Малий амакиги (Magumma) – 1 вид;
  • Акепа (Loxops) – 5 видів, з яких один вимер;
  • Амакиги (Chlorodrepanis) – 3 види;
• Американська чечевиця (Haemorhous) – 3 види;
• Зеленяк (Chloris) – 6 видів;
• Блідий снігар (Rhodospiza) – 1 вид;
• Армілка (Rhynchostruthus) – 3 види;
• Івуд (Linurgus) – 1 вид;
• Crithagra – 37 видів;
• Linaria – 4 види;
• Чечітка (Acanthis) – 3 види;
• Шишкар (Loxia) – 6 видів;
• Chrysocorythus – 2 види;
• Щиглик (Carduelis) – 3 види;
• Щедрик (Serinus) – 8 видів;
• Чиж (Spinus) – 20 видів;

Підродина Euphoniinae

• Гутурама (Euphonia) – 27 видів;
• Органіст (Chlorophonia) – 5 видів.

Галерея

• 
  Костогриз
• 
  Щиглик
• 
  Гавайська квіткарка Vestiaria coccinea
• 
  Самець Euphonia violacea

Посилання

• Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
• Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова. — М.: Советская наука, 1954. — Т. 5.
• М. А. Воїнственський, О. Б. Кістяківський / Визначник птахів УРСР. — К.: Радянська школа, 1962.