В'ячеслав Заховайко

В'ячеслав Заховайко (ест. Vjatšeslav Zahovaiko; нар. 29 грудня 1981, Лелле, Кехтна, Рапламаа, Естонська РСР) — естонський футболіст, нападник, футбольний тренер. Виступав за національну збірну Естонії.

В'ячеслав Заховайко
В'ячеслав Заховайко
Особисті дані
Повне ім'я	В'ячеслав Заховайко
Народження	29 грудня 1981(1981-12-29) (43 роки)
	Лелле, Кехтна, Рапламаа, Естонська РСР
Зріст	187 см
Громадянство	Естонія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
	«Лелле» «Флора» (Кехтна)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995–1996 «Лелле» 2 (1) 1997–1998 «Рійгікогу» 1 (2) 1998–1999 «Флора» (Кехтна) 19 (9) 1999–2009 «Флора» (Т) 140 (121) 2000 →  «Ворріор» (Валга) 23 (4) 2000 →  «Лелле» 5 (1) 2001–2002 →  «Тулевік» 46 (26) 2001–2002 →  «Елва» 12 (5) 2003 →  «Тервіс» 2 (4) 2006–2007 →  «Флора-2» 6 (3) 2007 →  «Аль-Кувейт» 0 (0) 2010–2011 «Лейрія» 13 (0) 2011–2012 «Дебрецен» 2 (0) 2011–2012 →  «Дебрецен II» 4 (2) 2012 КуПС 6 (1) 2012–2014 «Калев» (С) 36 (20) 2015–2016 «Пайде» 53 (36)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
2000–2003 2003–2011	Естонія (U-16) Естонія (U-17) Естонія (U-19) Естонія (U-21)  Естонія	2 (0) 5 (0) 2 (0) 15 (2) 39 (8)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2017–2021 2022–н.ч.	«Пайде» «Реал де Банжул»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної секції міста Лелле та клубу «Флора» (Кехтна). Свої перші матчі на дорослому рівні зіграв у 14-річному віці у четвертому дивізіоні. З 1998 року почав регулярно виходити на поле у складі «Флори» з Кехтни в четвертому та третьому дивізіонах.

У 1999 році підписав контракт з талліннською «Флорою», того ж року дебютував у вищому дивізіоні Естонії, зіграв 3 матчі та відзначився 2 голами. Потім декілька років поспіль віддавався в оренду до клубів вищого та першого дивізіонів, 2002 року у складі «Тулевіка» відзначився 20 голами й став четвертим бомбардиром сезону. У 2003 році повернувся до основного складу «Флори», цього ж сезону зі своїм клубом став чемпіоном Естонії. У 2004 році з 28 м'ячами виграв титул найкращого бомбардира. У 2006 році відзначився 25 голами у 21-му матчі, що дозволило форварду стати третім бомбардиром сезону, проте за середнім показником голів за матч (1,2) він став найкращим в Європі^[1].

У 2007 році підписав орендний контракт із кувейтським клубом «Аль-Кувейт Кайфан», взяв участь у декількох передсезонних матчах, проте потім клуб розірвав контракт, в результаті В'ячеслав та його агент зверталися зі скаргою до ФІФА. Згодом ще три сезони виступав за «Флору». У першому десятилітті XXI століття регулярно входив до десятки найкращих бомбардирів чемпіонату.

У грудні 2009 року перейшов до португальської «Лейрії»^[2], де за півтора сезону зіграв лише 13 матчів, відзначитися голами так і не зміг. Потім виступав за угорський «Дебрецен» та фінський КуПС^[3], де також грав нечасто.

2012 року повернувся до Естонії, виступав за «Калев» (Сілламяе), з яким завойовував медалі національного чемпіонату, та за «Пайде». У 2015 році посів третє місце у суперечці бомбардирів, а у 2016 — друге. Після закінчення сезону 2016 року завершив кар'єру гравця та перейшов на тренерську роботу.

Загалом у чемпіонатах Естонії зіграв 309 матчів та забив 211 голів. Станом на грудень 2017 року за кількістю голів посідає друге місце в історії, поступаючись Максиму Грузнову (304). Рекордсмен за кількістю хет-триків у чемпіонатах країни (22)^[4].

Кар'єра в збірній

Грав за юнацькі та молодіжну збірні Естонії.

У національній збірній дебютував 9 лютого 2003 року у матчі проти Еквадору^[5]. Першим голом відзначився у своєму другому матчі, 12 лютого 2003 року, також проти Еквадору^[6]. Останній матч зіграв 25 березня 2011 року проти Уругваю і в ньому ж відзначився своїм останнім голом^[7]. Загалом зіграв за збірну 39 матчів та відзначився 8 голами.

2008 року отримав щорічну нагороду «Срібний м'яч» за найкрасивіший м'яч, забитий у складі збірної Естонії.

Кар'єра тренера

У 2015—2016 роках працював тренером «Пайде», асистував Меелісу Рооба. У листопаді 2016 року призначений головним тренером клубу^[8] та працював до кінця 2021 року. Приводив команду до перших в її історії срібних (2020) та бронзових (2021) нагород національного чемпіонату.

Статистика виступів

Клубна

Станом на 27 жовтня 2011.

Мезон	Дивізіон чемп.	Країна	Клуб	Перша команда		Резервна команда
				Матчі	Голи	Матчі	Голи
1995–96	4	Естонія	«Лелле»	2	1	0	0
1997–98	4	Естонія	«Рійгікогу»	1	2	0	0
1998	4	Естонія	«Флора» (Кехтна)	9	4	0	0
1999	3			10	5	0	0
	1	Естонія	«Флора» (Таллінн)	3	2	0	0
2000	1	Естонія	«Ворріор» (Валга)	23	4	5	1
2001	1	Естонія	«Тулевік»	21	6	7	2
2002				25	20	5	3
2003	1	Естонія	«Флора» (Таллінн)	27	14	2	4
2004				22	28	0	0
2005				15	19	0	0
2006				21	25	5	3
2006–07	1	Кувейт	«Аль-Кувейт»	0	0	—	—
2007	1	Естонія	«Флора» (Таллінн)	17	14	1	0
2008				12	6	0	0
2009				23	13	0	0
2009–10	1	Португалія	«Лейрія»	6	0	—	—
2010–11				6	0	—	—
2011–12	1	Угорщина	«Дебрецен»	2	0	2	1

Голи за збірну

#	Дата	Місце	Суперник	Рахунок	Результат	Змагання
1	2003-02-13	Олімпійський стадіон Атауальпа, Кіто	Еквадор	1–2	1–2	Товариський матч
2	2003-12-17	Стадіон імені принца Мохамеда бін Фахда, Ед-Даммам	Саудівська Аравія	1–1	1–1	Товариський матч
3	2004-02-16	Національний стадіон Мальти, Валлетта	Мальта	1–1	2–5	Мальтійський турнір 2004
4	2004-06-11	А. Ле Кок Арена, Таллінн	Північна Македонія	1–3	2–4	Товариський матч
5	2008-03-26	А. Ле Кок Арена, Таллінн	Канада	2–0	2–0	Товариський матч
6	2008-06-04	А. Ле Кок Арена, Таллінн	Фарерські острови	1–0	4–3	Товариський матч
7	2008-06-04	А. Ле Кок Арена, Таллінн	Фарерські острови	2–0	4–3	Товариський матч
8	2011-03-25	А. Ле Кок Арена, Таллінн	Уругвай	2–0	2–0	Товариський матч
Станом на 7 жовтня 2015 року

Досягнення

• Мейстріліга
  • Чемпіон (1): 2003
  • Срібний призер (3): 2007, 2008, 2014
  • Бронзовий призер (4): 1999, 2004, 2006, 2013

• Найкращий бомбардир чемпіонату Естонії (1): 2004 (28 голів)