ГЕС Белу-Монті

ГЕС Белу-Монті (порт. Usina Hidrelétrica de Belo Monte раніше відома як Kararaô) — гідроелектростанція, на 2015, в стадії будівництва на річці Шінгу в штаті Пара, Бразилія. Планована встановлена ​​потужність ГЕС — 11233 МВт, що надасть їй друге місце у Бразилії, після Ітайпу. Враховуючи коливання річкового стоку, гарантована мінімальна потужність — 4571 МВт, тобто 39 % своєї максимальної потужності^[1] ЛЕП будуть приєднані до загальнобразильської електричної мережі.

ГЕС Белу-Монті
Гребля на стадії будівництва
3°07′40″ пд. ш. 51°46′33″ зх. д.
Країна	Бразилія
Адмінодиниця	Пара
Стан	будується
Річка	Шінгу
Каскад	Каскад ГЕС на Шінгу
Початок будівництва	2011
В експлуатації з	2016
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2019 (проектовано)
Основні характеристики
Установлена потужність	11233  МВт
Середнє річне виробництво	???  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	89,3  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьові
Кількість та марка турбін	20х550 MW
Витрата через турбіни	47400 м³/сек  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	???
Потужність гідроагрегатів	???  МВт
Основні споруди
Тип греблі	???
Висота греблі	90  м
Довжина греблі	3,545  м
Шлюз	???
ЛЕП	???
Власник	State Hydraulic Works
Оператор	Norte Energiad
Сайт	norteenergiasa.com.br
ГЕС Белу-Монті
Мапа
ГЕС Белу-Монті у Вікісховищі

Історія

Перші дослідження з освоєння гідроенергетичного потенціалу Шінгу були проведені у 1975. У 1979 році була закінчена робота над схемою використання річки, що припускає будівництво 5 ГЕС загальною потужністю 20617 МВт. У 1987 план будівництва цих ГЕС було винесено на обговорення, і після дискусій, було прийнято рішення про його доопрацювання з метою зниження впливу на довкілля. Першочергові проектні роботи були сконцентровані на нижньому ступені, що отримав назву Белу Монті.

У 2002, громадськості було представлено новий варіант станції. На відміну від попереднього, за рахунок зміни компонування ГЕС вдалося значно знизити площу затоплення — з 1225 км² до 440 км².

Конструкція

Розташування комплексу споруд ГЕС Белу Монті

Белу Монті — дериваційна ГЕС, побудована за схемою з безнапірної підводної деривації, на відміну від більшості великих ГЕС, що побудовані за греблевою схемою (Три ущелини, Ітайпу, Тукуруї, Гурі)

Белу Монті запроектована в нижній течії річки Шингу, поблизу міста Алтаміра. У цьому місці, Шінгу має велику меандру, що і створює можливість створення потужної дериваційної ГЕС.

Комплекс Белу Монті складатиметься з наступних споруд:

• Гребля Pimental на річці Шингу, що забезпечує забір води в деривацію. Висота греблі — 36 м, довжина — 6,2 км. Гребля має водоскидні отвори загальною пропускною здатністю 47400 м³/с. Для використання тієї частини стоку, яка залишається після забору в деривацію, планується побудувати невелику ГЕС потужністю 233,1 МВт (9 горизонтальних гідроагрегатів по 25,9 МВт). Гребля утворює водосховище руслового типу площею 333 км² і об'ємом 2 км³.
• Два дериваційні канали, що прямують паралельно, кожен завдовжки 12 км і завширшки 500 м. У деривацію відбирається в середньому 80 % стоку річки.
• З каналів, вода подається в окреме наливне водосховище, що є напірним басейном. Об'єм водосховища — 1,9 км³, площа — 108 км². Водосховище створюється за допомогою 28 окремих огороджувальних дамб, окремої греблі Bela Vista заввишки 33 м з водоскидом в річку Шінгу пропускною здатністю 14600 м³/с, і греблею Belo Monte — Белу Монті.
• Власне ГЕС Белу Монті з однойменною греблею. Гребля заввишки 90 м, завдовжки 3,5 км. У пригребельній будівлі ГЕС мають бути встановлені 20 радіально-осьових гідроагрегати потужністю по 550 МВт кожен, відповідно встановлена потужність ГЕС становить 11000 МВт. Напір на турбінах — 89 м.

Див. також

• Список найбільших електростанцій світу